Гемула
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гемула — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Гемула (Від лат. Gemmula — маленька брунька):
- Gemmule[en] — зимова внутрішня брунька у стані спокою в багатьох прісноводних (наприклад у губок бадяг) і деяких морських губок. Являє собою кулясте скупчення багатих поживними запасними речовинами амебоподібних клітин, діаметором близько 0,3 мм в мезоглії губки, оточене оболонкою з двох рогових (спонгінових) шарів (укріплених спікулами або амфідисками з кремнезему), між якими є повітроносні прошарки. У оболонці зазвичай є вихідний отвір, закритий перетинкою. Взимку, після відмирання і розпаду губки, гемули падають на дно водойми (добре переносять її промерзання і висихання). Навесні оболонка гемули лускає, клітинна маса звільняється, прикріплюється до дна водойми і розвивається в нову губку. Гемули поширюються течіями, водними тваринами і тощо
- Гемула — Гіпотетічна одиниця спадковості в теорії пангенезу Чарльза Дарвіна.