Геміедрит
| Геміедрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d][1]  |
| IMA-номер | IMA1967-011 |
| Абревіатура | Hhe[2] |
| Хімічна формула | ZnPb₁₀(CrO₄)₆(SiO₄)₂(OH)₂[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 7.FC.15[4] |
| Dana 8 | 36.1.1.2 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | триклінна сингонія[5] |
 Геміедрит у Вікісховищі | |
Геміедрит — рідкісний свинцево-цинковий хромат-силікатний мінерал із формулою Pb10Zn(CrO4)6(SiO4)2(F, OH)2. Утворює ряд з мідістим аналогом — іранітом.
Геміедрит вперше був описаний у 1967 році за проявами у свинцевих срібних копальнях Флоренції в районі Ріпсі, гір Тортілла, округ Пінал, штат Аризона, США. Названий за геміедричну морфологію його кристалів.
Він зустрічається в окислених жилах, що містять галеніт, сфалерит і пірит. Супутні вторинні мінерали включають церусит, меланохроїт, вокеленіт, віллеміт, вульфеніт, галеніт, сфалерит, пірит, теннантит і халькопірит. Повідомлення про знахідки геміедриту були з кількох гірничих районів в Аризоні та одного в Неваді. Про нього також повідомляється з регіону Антофагаста в Чилі та району Анарак провінції Ісфаган в Ірані.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Hålenius U., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and Classification (CNMNC) Newsletter 39. New minerals and nomenclature modifications approved in 2017 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2017. — Vol. 81, Iss. 5. — P. 1279–1286. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2017.081.072
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |