Геннінг Вільке
| Геннінг Вільке | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 19 вересня 1907[1] Магдебург, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецький Райх | |||||||||
| Помер | 2002 | |||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||
| Діяльність | офіцер | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Геннінг Вільке (нім. Henning Wilcke; 19 вересня 1907, Магдебург — 2002) — німецький офіцер, оберстлейтенант Генштабу люфтваффе вермахту, генерал-майор люфтваффе бундесверу. Кавалер Німецького хреста в золоті.
7 квітня 1926 року вступив в піхоту. 1 березня 1934 року переведений в люфтваффе і був направлений на курс спостерігача в льотне училище Брауншвейга. 1 жовтня 1934 року призначений в розвідувальну ескадрилью «Котбус», 16 квітня 1935 року — в 115-ту розвідувальну групу (Геппінген). З 1 квітня 1936 року — ад'ютант в штабі командування училища морської авіації. 30 вересня 1936 року здобув ліцензію спостерігача морської авіації, 1 вересня 1937 року — ліцензію пілота. З 1 жовтня 1939 року — інструктор Військового училища сухопутних військ в Потсдамі.
16 серпня 1939 року переведений в Імперське міністерство авіації, одночасно 4-29 вересня 1939 року служив в 7-й ескадрильї 2-ї ескадри особливого призначення. З 13 березня по 9 жовтня 1940 року — командир 1-ї ескадрильї 123-ї розвідувальної ескадрильї. З 15 жовтня 1940 по 15 лютого 1941 року пройшов короткий курс офіцера Генштабу у Військово-повітряній академії Берліна-Гатова. З 16 лютого 1941 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 1-го повітряно-танкової групи. З 27 листопада 1941 року — референт 4-го відділу Генштабу люфтваффе. 11 травня 1942 року переведений в Імперське міністерство авіації, одночасно направлений в ОКГ для проходження підготовки офіцера Генштабу. З 13 грудня 1943 року — 1-й офіцер Генштабу керівника авіації на Атлантиці. 1 березня 1943 року переведений в Генштабу люфтваффе. З 1 квітня 1944 року — начальник Генштабу 10-го авіакорпусу. З 1 вересня 1944 року — інструктор Військово-повітряної академії. З 1945 року — офіцер зв'язку начальника Генштабу люфтваффе з головнокомандувачем парашутними військами. В кінці війни взятий в полон британськими військами.[2] В 1947 році звільнений.
Після звільнення працював в текстильній промисловості. Пізніше вступив в Організацію Гелена, де під службовим іменем «Вільден» був старшим співробітником відділу контррозвідки/шпигунства. В травні 1954 року за наказом Райнгарда Гелена очолив всі «спеціальні з'єднання».[3]
В 1956 році вступив в бундесвер. З червня 1956 року — заступник командувача і начальник штабу 2-го військового району в Ганновері, з 8 січня 1960 року — Командування територіальної оборони. З жовтня 1936 року — командувач 2-м військовим районом (Нижня Саксонія і Бремен). 30 вересня 1967 року вийшов у відставку.
- Нагрудний знак спостерігача (30 вересня 1936)
- Нагрудний знак пілота (1 вересня 1937)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Авіаційна планка розвідника в бронзі
- Німецький хрест в золоті (1 жовтня 1944)
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (1967)
- Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
- Internationales Biographisches Archiv 49/1967 vom 27. November 1967.
- ↑ Munzinger Personen
- ↑ Nationalrat der Nationalen Front des Demokratischen Deutschland. Dokumentationszentrum der Staatlichen Archivverwaltung der DDR (Hrsg.): „Braunbuch“. Kriegs- und Naziverbrecher in der Bundesrepublik und in Westberlin. Staat, Wirtschaft, Verwaltung, Armee, Justiz, Wissenschaft. Staatsverlag der Deutschen Demokratischen Republik, Berlin 1965. Letzte (3.) Auflage in der DDR 1968. Volltext. S. 310.
- ↑ Thomas Wolf: Die Entstehung des BND. Aufbau, Finanzierung, Kontrolle. 1 Auflage. Ch. Links Verlag, Berlin, ISBN 978-3-96289-022-3, S. 189, 562.
- Народились 19 вересня
- Народились 1907
- Уродженці Магдебурга
- Померли 2002
- Кавалери Золотого німецького хреста
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Командори ордена За заслуги перед ФРН
- Нагороджені Нагрудним знаком спостерігача
- Нагороджені Нагрудним знаком пілота
- Військовики Рейхсверу
- Німецькі льотчики Другої світової війни
- Оберстлейтенанти люфтваффе
- Генерал-майори Люфтваффе (Бундесвер)