Генрих Здановський
| Генрих Здановський пол. Henryk Jan Zdanowski | |
 | |
| Народження: |
17 листопада 1861 Вільнюс, Російська імперія |
|---|---|
| Смерть: |
10 січня 1910 (48 років) Київ, Російська імперія |
| Країна: | Російська імперія |
| Партія: | Конституційно-демократична партія |
Генрих Здановський (17 листопада 1861[1], Вільнюс [2] — 20 січня 1910 [3], Київ) — український державний діяч польського походження, цукрозаводчик, депутат Державної думи I скликання від Київської губернії.
Польський шляхтич, за віросповіданням католик. Народився в сім'ї Яна Здановського і Ганни Шостаківської-Здановської[4].
Батько був убитий під час польського повстання, а маєток конфісковано[5]. Середню освіту здобув удома. Поступив вільним слухачем на юридичний факультет Київського університету[2].
Заарештований у 1881 у Вільнюсі і в 1882 у Одесі [6].
Виключений у 1882 з Київського університету через «неблагонадійність» без права вступу до вищих навчальних закладів. Займався сільським господарством на орендованій землі. Пізніше володів землями у Васильківському повіті Київської губернії і мав великий цукровий завод. Член правління всеросійського товариства цукрозаводчиків, брав діяльну участь у сільськогосподарських і цукропромислових губернських комісіях. Входив до складу Союзу автономістів. Під час аграрних заворушень селяни спалили у Здановського в орендованому у графині Браницької селі Янковка комори з житом на більш ніж 6 тисяч рублів[7].
21 квітня 1906 обраний до Державної думи I скликання від загального складу виборців Київських губернських виборчих зборів. За одними відомостями увійшов до Конституційно-демократичної фракції і Української фракції[8], за іншими — безпартійний, автономіст[9].
Ліберально налаштовані журналісти стверджували, що "колишній депутат від Київщини поляк Здановський, замість того, аби в Думі сидіти, зганяв козаків до своїх маєтків і змушував селян жати за дванадцятий сніп, тоді, як навіть сусідні орендарі давали сьомий сніп чи восьмий"[10].
25 лютого 1907 М. Здановський обраний в Києві головою "Спілки орендарів південно-західного краю"[11].
Деталі подальшої долі невідомі. Помер 20 січня 1910[3].
- Дружина — Юлія Здановська, до шлюбу Ростоцька (1872 — 1944, Grodzisk maz., Mazowieckie, Польща)[4].
- діти:
- Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 209. [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Первый созыв. М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина. 1906 С. 128. [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Первая Государственная Дума. Алфавитный список и подробные биографии и характеристики членов Государственной Думы. [Архівовано 20 грудня 2012 у Wayback Machine.] — М.: Тип. Товарищества И. Д. Сытина, 1906. — 154 с.
- Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 109.
- Российский государственный исторический архив. Фонд 1278. Опись 1 (1-й созыв). Дело 122. Лист 14 оборот; Фонд 1327. Опись 1. 1905 год. Дело 141. Л. 75; Дело 143. Лист 58 оборот — 59.
- ↑ Henryk Zdanowski h. Pomian (ID: sw.32425). Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 15 серпня 2020.
- ↑ а б Фишер Карл. Государственная Дума в портретах: 27/IV-8/VII 1906. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2020.
- ↑ а б По Украіні. У Киіві. Г. І. Здановський. // Рада № 6 09.01.1910, ст. 2. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- ↑ а б com/people/Henryk-Zdanowski/344502705880011661 Henryk Zdanowski // Genealogy - Geni
- ↑ Государственная Дума первого призыва. Портреты, краткие биографии и характеристики депутатов. — Москва: «Возрождение», 1906. C. 109.
- ↑ Здановский Генрих Иванович // Деятели революционного движения в России: от предшественников декабристов до падения царизма. Био-библиографический словарь: Г-З \ 401-449[недоступне посилання з Сентябрь 2018]
- ↑ Аграрное движение в России в 1906-1908 гг. Т, 1908. С. 274
- ↑ Государственная дума Российской империи: 1906—1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. С. 145. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
- ↑ И. Бонч-Осмоловский (сост.). Работы Первой Государственной Думы. Издание Санкт-Петербургского комитета Трудовой Группы. Ред. С. И. Бондарев. СПб.: Типогр. Т-ва «Дело». 1906. С. 489.
- ↑ В. Піснячевський. Діпломати з польського кола в Державній Думі. // Рада № 82, 07.04.1907, сторінка 2. Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- ↑ По Украіні. = Спілка орендаторів південно-західного краю. // Рада № 49 28.02.1907, сторінка 3. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- ↑ Генрик — не єдиний нащадок депутата 1-ї Державної Думи, що загинув у Катині. Таку ж долю розділив із ним Петро Пересвіт-Солтан молодший, син Петра Пересвіт-Солтана