Генріка Беєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріка Беєр
Henryka Beyer

Портрет Генріки Беєр на мольберті, Кароль Беєр
Народилася7 березня 1782(1782-03-07)[1][4]
Штеттін, Королівство Пруссія
Померла24 жовтня 1855(1855-10-24)[1][2][3] (73 роки)
Хшанув, Малопольське воєводство, Республіка Польща
ПохованняЕвангелістський цвинтар Варшави
Країна Королівство Пруссія
Діяльністьхудожниця, літографка, графікеса, директорка школи
Галузьмалярство
Знання мовнімецька
ДітиКароль Беєр
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Беєр.

Генріка Софія Марія Беєр (уроджена Мінтер, пол. Henryka Beyer, 7 березня 1782, Щецин, Польща — 24 листопада 1855, Хшанів, Польща) — польсько-німецька художниця. Молодша сестра Вільгельма Мінтера (англ. Wilhelm Heinrich Minter), архітектора.

Біографія

[ред. | ред. код]

Генріка Беєр брала уроки художньої майстерності в Щецині у художника Петера Шмідта.

У 1805 році переїхала в Берлін, де продовжила навчання живопису у відомого своїми картинами із зображенням квітів художника і директора Королівської порцелянової мануфактури Готфріда Вільгельма Волкера.

У 1811 році переселилася на постійне проживання у Варшаву, де навчалася у художника, педагога, найбільшого представника класицизму в польському живописі Антонія Бродовського.

У 1813 році Генріка Беєр вийшла заміж за Яна Готліба Вільгельма Беєра (пом. 1819), перейшовши при цьому з лютеранства в кальвінізм.

Народила трьох синів, з яких — у 1818 році — молодшого Кароля Беєра, що став згодом «батьком польської фотографії», дагеротіпістом, фотографом і нумізматом.

Рано залишилася вдовою і маючи під своєю опікою трьох малолітніх дітей, Генріка Беєр у 1824 році відкрила в Варшаві жіночу школу живопису і малюнка. Школа проіснувала до 1833 року.

Писала натюрморти з квітами, фруктами та посудом, в основному, акварелі, теплих темних тонів. Свої роботи підписувала Hka Beyer.

Генріка Софія Марія Беєр померла 24 листопада 1855 року в польському містечку Хшанув.

За іншими даними похована поруч із синами на Кальвіністському кладовищі Варшави (кв. Е, ряд 3, № 13).

Поет Станіслав Яхович вшанував її пам’ять наступним віршем, принесеним до некролога:

Проста, як квітка, що її намалювала

У небесній прикрашеній коштовності,

Правда в її словах, а в її ділах — слава,

У житті заохочена до чесноти.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Генріка Беєр. Квіти в вазоні.1823
    Генріка Беєр.
    Квіти в вазоні.1823
  • Букет квітів в вазоні, полотно, олія, 1827 р., Національний музею у Варшаві
    Букет квітів в вазоні, полотно, олія, 1827 р., Національний музею у Варшаві
  • Квіти
    Квіти
  • Квіти в вазоні
    Квіти в вазоні
  • Натюрморт з квітами
    Натюрморт з квітами
  • Апофеоз Кохановського 1830 року
    Апофеоз Кохановського 1830 року

Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
  2. ↑ а б zespół autorów Інтернет-енциклопедія PWN
  3. ↑ а б Sejm-Wielki.pl — 2002.
  4. ↑ The Fine Art Archive — 2003.

Література

[ред. | ред. код]
  • Polski Słownik Biograficzny, tom I, Kraków 1935
  • Jadwiga i Eugeniusz Szulcowie, Cmentarz ewangelicko-reformowany w Warszawie, Warszawa 1989
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Генріка_Беєр