Генріх Берґгаус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генріх Берґгаус
Народився3 травня 1797(1797-05-03)[1][4][…]
Клеве, Німеччина[1]
Помер17 лютого 1884(1884-02-17)[1][2][…] (86 років)
Штеттін, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1]
Країна Королівство Пруссія
Діяльністькартограф, викладач університету, математик, ботанік, геоінженер (військовий картограф), геодезист
Знання мовнімецька[4][6]
ЧленствоНідерландська королівська академія наук

Генріх Берґгаус (нім. Heinrich Berghaus; 3 травня 1797 р. м. Клеве (нім. Kleve) — 17 лютого 1884 р., м. Щецин) — німецький географ, картограф, етнограф. Автор «Атласу фізичного» (I т. 1845 р. та II т. 1848 р.) та «Атласу Азії». У роботі йому допомагав племінник Герман Берґгаус (1828—1890 рр.)[7].

У 1836 році він заснував географічну школу в Потсдамі. Генріх Берґгаус був другом і соратником великого натураліста і дослідника Александра фон Гумбольдта (1769—1859 рр.). Він одним з перших почав включати в карти та атласи дані з метеорології і кліматології, гідрографії, геології, етнографії та інших наукових дисциплін. У 1863 р. він опублікував листування Александра Гумбольдта (Лейпциг)[7].

Карти Генріха Берґгауса використано багатьма вченими для складання власних карт, зокрема Карл фон Шпрунер та ін.[8].

Карти

[ред. | ред. код]

Карта Генріха Берґгауса «Ethnographische Karte der Osterreichischen Monarchie. / Nach Bernardi, Šafařik, und eigenen Untersuchungen von HBgs» («Етнографічна карта Австрійської монархії» 1846 р.) поміщена у «Фізичному атласі» (1848 р.). Масштаб карти 1:3 800 000 (не підписаний). Титул розташовано у лівому верхньому куті, легенду — у правому нижньому куті. Українці, що проживають в межах Австро-Угорської імперії, позначені як Klein russen (Малоруси). Автор поділяє їх на етнографічні групи: Ruthenen (на Закарпатті), Russniaken (від р. Дністер на схід), Pokuhenen (між р. Дністер та Карпатами).[7]

Інша карта Генріха Берґгауса «Етнографічна карта Європи» 1847 р. теж надрукована у «Фізичному атласі» (1848 р.). Масштаб 1:6 000 000. Титул розташовано у правому нижньому куті, легенду — у лівому верхньому куті. Формат мапи 68 х 85. Український етнос позначений як Klein russe (Малоруси) і відносяться разом білорусами, новгородцями, великорусами до Russen. Українці та інші слов'янські народи точно показані за мапою П. Шафарика «Slovanský zeměvid» («Слов'янські землі») 1842 р.[7]

1855 р. у другому виданні (1849—1863) «Фізичного атласу» надруковано чергову «Етнографічну карту Європи» Генріха Берґгауса. Розмір карти 42 х 31,5 см. Третє видання «Фізичного атласу» відбулося у 1886—1892 рр.[7]

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
Physikalischer Atlas, 1845
  • Allgemeine Länder- und Völkerkunde (Stuttgart, 1837—1840)
  • Physikalischer Atlas (Gotha, 1838—1848)
  • Grundriss der Geographie in fünf Büchern (Berlin, 1842)
  • Die Völker des Erdballs (Leipzig, 1845—1847)
  • Die Grundlinien der Ethnographie (Stuttgart 1850)
  • Landbuch der Mark Brandenburg und des Markgraftums Niederlausitz (Brandenburg, 3 vol., 1853–56)
  • Was man von der Erde weiß (Berlin, 1856—1860)
  • Deutschland seit hundert Jahren — Geschichte der Gebiets-Einteilung und der politischen Verfassung des Vaterlandes (Leipzig, 5 vol., 1859–62)
  • Wallfahrt durch's Leben (9 vol., Leipzig, 1862)
  • Landbuch des Herzogtums Pommern — Schilderung der Zustände dieser Lande in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts (13 vol., Anklam 1862—1868)
  • Briefwechsel mit Alexander von Humboldt (Leipzig, 1863)
  • Blücher als Mitglied der Pommerschen Ritterschaft 1777—1817 und beim Preußischen Heere am Rhein 1794, (Anklam 1863)
  • Geschichte der Stadt Stettin, der Hauptstadt von Pommern — Topographisch-statistisch beschrieben nach allen Richtungen ihres politischen, bürgerlichen, merkantilischen und kirchlichen Lebens (2 vol., Berlin/Wriezen 1875–76)

Учень Генріха Берґгауса — Август Петерманн — видатний німецький географ, картограф.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118509470 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  3. ↑ а б KNAW Past Members
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ SNAC — 2010.
  6. ↑ CONOR.Sl
  7. ↑ а б в г д Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах Генріха Берґгауса [1]
  8. ↑ Байцар Андрій. Українські етнічні землі на карті «Європа. Етнічні групи та мовні кордони» Карла фон Шпрунера (1854 р.) [2] [Архівовано 23 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Байцар Андрій. Українські етнічні землі на етнографічних картах Генріха Берґгауса [3]
  • Berghaus H. Ethnographische Karte von Europa / Auf F. v. Stulpnagels geogr. Zeichnung zusammengestellt v. H. B[erghaus] im Marz 1845, in Stich vollendet November 1846.— 1 : 6 000 000.— Gotha: Bei Justus Perthes, 1847 // Dr. Berghaus’ Physikalischer Atlas.— Bd. 2.— Abth. 8: Ethnographie.— № 5-8.— Gotha: Verlag v. Justus Perthes, 1848.
  • Berghaus H. Ethnographische Karte der Osterreichischen Monarchie / Nach Bernardi, Šafařik, und eigenen Untersuchungen von HBgs. [H. Berghaus]. Febr. 1845.— [Без м-бу].— Gotha: Bei J. Perthes, 1846 // Dr. Berghaus’ Physikalischer Atlas.— Bd. 2.— Abth. 8. Ethnographie.— Арк. 10.— Gotha: Verlag v. Justus Perthes, 1848.
  • Viktor Hantzsch. Berghaus, Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 46, Duncker & Humblot, Leipzig 1902, S. 374—379


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Генріх_Берґгаус&oldid=40702828