Генріх Буссе

Генріх Буссе
Народився	10 квітня 1909(1909-04-10) Мюнстер, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	6 листопада 1998(1998-11-06) (89 років) Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна	Німеччина
Знання мов	німецька
Учасник	Друга світова війна
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За Атлантичний вал» Штурмовий піхотний знак в сріблі Бронзовий нагрудний знак ближнього бою Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Офіцер ордена За заслуги перед ФРН Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ

Генріх Буссе (нім. Heinrich Busse; 10 квітня 1909, Мюнстер — 6 листопада 1998, Мюнстер) — німецький офіцер, оберст вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1928 році вступив в поліцію. В 1935 році перейшов у вермахт, фельдфебель 58-го піхотного полку. В серпні 1939 року переведений в 216-й піхотний полк. Учасник Французької кампанії. З осені 1940 року служив в 579-му піхотному полку 30-ї піхотної дивізії, з 1942 року — командир 2-го батальйону. 17 липня 1943 року важко поранений. З вересня 1943 року — командир 580-го гренадерського полку. Відзначився у боях в Запоріжжі. 3 жовтня 1943 року знову поранений під Кременчуком. Після одужання призначений командиром 328-го фузілерного батальйону. З березня 1944 року — командир 580-го гренадерського полку. Відзначився у боях під Одесою. У вересні 1944 року під час боїв в Будапешті командував бойовою групою. 3 жовтня 1944 року знову важко поранений. Незадовго до кінця війни призначений комендантом табору 1-го училища сухопутних військ в Гюстрові. Після травня 1945 року півроку командував німецькою військовою поліцією в Гольштейні. 26 квітня 1956 року вступив в бундесвер, начальник відділу фельд'єгерської служби 3-го військового округу. 30 вересня 1967 року вийшов у відставку.

Нагороди

• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «За Атлантичний вал» (30 березня 1940)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 червня 1940)
  • 1-го класу (22 липня 1943)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (14 квітня 1943)
• Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ (17 листопада 1943)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (26 березня 1944)
  • дубове листя (№ 637; 28 жовтня 1944)
• Нагрудний знак ближнього бою в бронзі (1944)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», офіцерський хрест

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997