Перейти до вмісту

Генріх Густав Магнус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Генріх Густав Магнус
нім. Heinrich-Gustav Magnus Редагувати інформацію у Вікіданих
Генріх Густав Магнус
Генріх Густав Магнус
Генріх Густав Магнус
Народився2 травня 1802(1802-05-02)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Берлін, Прусське королівство
Помер4 квітня 1870(1870-04-04)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (67 років)
Берлін, Прусське королівство
ПохованняДоротеенштадтський цвинтарd Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаНімеччина
Діяльністьфізик, хімік, викладач університету
Alma materБерлінський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха, Стокгольмський університет, Сорбонна
Галузьфізика, хімія
ЗакладБерлінський університет
Федеральна вища технічна школа Цюриха
Науковий керівникЕйльгард Мітчерліх[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніКарл Германн Кноблаух, Август Кундт, Рудольф Клаузіус, Герман фон Гельмгольц, Густав Карстен, Георг-Герман Квінке
Аспіранти, докторантиEmil Warburgd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Георг Квінке Редагувати інформацію у Вікіданих
Gustav Heinrich Wiedemannd[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Август Кундт[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Hermann Knoblauchd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Gottfried Eduard Fischerd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Rudolf O. Meibauerd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Georg August Freundd[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Шведська королівська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Французька академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Російська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Прусська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Ефект Магнуса, Сіль Магнуса
Брати, сестриEduard Magnusd Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіLudwig Raschdaud Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (30 квітня 1863)

Генріх Густав Магнус, також Гайнріх Ґустав Маґнус (нім. Heinrich-Gustav Magnus, 2 травня 1802, Берлін4 квітня 1870, Берлін) — німецький фізик та хімік.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вивчав фізику та хімію 6 років — спочатку в Берлінському університеті, потім ще рік (1828) в Стокгольмі, в лабораторії Берцеліуса, а згодом у Парижі у Гей-Люссака та Тенара. У 1831 році Магнус був запрошений лектором з фізики і технології в Берлінський університет, потім був професором фізики до 1869 року. У 1840 році Магнус обраний членом Берлінської академії, з 1854 року був членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук. Магнус невтомно працював усе своє життя над різноманітними питаннями фізики та хімії. Ще студентом (1825) він опублікував першу свою роботу про самозаймання металевих порошків, в 1828 році відкрив названу його ім'ям платинову сіль (PtCl2(NH3)2) — сіль Магнуса. З 1827 по 1833 рів займався переважно хімією, потім роботами в галузі фізики. Досліджував поглинання газів кров'ю (1837—1845), працював над ефектом розширенням газів від нагрівання (1841—1844), над пружністю пари води та водних розчинів (1844—1854), над термоелектрикою (1851), електролізом (1856), індукцією струмів (1858—1861), теплопровідністю газів (1860), поляризацією променистого тепла (1866—1868) та питаннями теплоцвітності газів (з 1861). Не менш відомий Магнус і як вчитель. З його лабораторії вийшло багато видатних німецьких фізиків.

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Über einige Erscheinungen der Capillarität, Poggendorffs Annalen, 1827, S. 153—169
  • Über einige Wasserstoffverbindungen, Pogg. Ann., 1829, S. 521—527
  • Beschreibung eines Maximumthermometers, Pogg. Ann., 1831, S. 136—149
  • Über die Weinschwefelsäure, Pogg. Ann., 1833, S. 367—387
  • Über die Wirkung des Ankers auf Elektromagnete und Stahlmagnete, Pogg. Ann., 1836, S. 417—443
  • Über das Carbidsulfat und die Aethionsäure, Pogg. Ann., 1839, S. 509—524
  • Über die Ausdehnung der Gase durch Wärme, Abhandlungen der Berliner Akademie, 1841, S. 59–84
  • Versuche über die Spannkräfte des Wasserdampfes, Pogg. Ann., 1844, S. 225—247
  • Über das Absorptionsvermögen des Blutes für Sauerstoff, Pogg. Ann., 1845, S. 177—206
  • Über Diffraktion des Lichtes im leeren Raum, Monatsberichte der Berliner Akademie, 1847, S. 79–85
  • Über die Bewegung der Flüssigkeiten, Abhandlungen der Berliner Akademie, 1848, S. 135—164
  • Über die Ernährung der Pflanzen, Erdmanns Journal für praktische Chemie, S. 65–75
  • Über thermoelectrische Ströme, Abhandlungen der Berliner Akademie, 1851, S. 1–32
  • Über die Abweichung der Geschosse, Abhandlungen der Berliner Akademie, 1852, S. 1–24
  • Hydraulische Untersuchungen, Pogg. Ann., 1855, S. 1–59
  • Über direkte und indirekte Zersetzung durch den galvanischen Strom, Pogg. Ann., 1858, S. 553—580
  • Über den Durchgang der Wärmestrahlen durch die Gase, Monatsberichte der Berliner Akademie, 1861, S. 246—260
  • Über die Verdichtung von Dämpfen an der Oberfläche fester Körper, Annalen der Physik, 1864, S. 174—186
  • Über Emission, Absorption und Reflexion der bei niederer Temperatur ausgestrahlten Wärmearten, Abhandlungen der Berliner Akademie, 1869, S. 201—232

Див. також

[ред. | ред. код]

Ефект Магнуса

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]