Генріх Феліс
Генріх Феліс | |
---|---|
нім. Heinrich Fehlis | |
![]() | |
Народився | 1 листопада 1906[1] ![]() Вульфтен-ам-Гарц, Провінція Ганновер, Прусське королівство, Німецька імперія ![]() |
Помер | 11 травня 1945[1] (38 років) ![]() Порсгрунн, Телемарк, Норвегія ![]() ·вогнепальна рана ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Діяльність | правник, Працівник Гестапо ![]() |
Alma mater | HU Berlin ![]() |
Науковий ступінь | доктор юридичних наук[d] |
Знання мов | німецька ![]() |
Заклад | Гестапо ![]() |
Членство | СА і СС[2] ![]() |
Військове звання | ![]() |
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини ![]() |
Нагороди | |
Генріх Феліс (нім. Heinrich Fehlis; 1 листопада 1906, Вульфтен, Німецька імперія — 11 травня 1945, Порсгрунн, Норвегія) — німецький юрист, командир поліції безпеки і СД в Норвегії (з осені 1940 і до кінця Другої світової війни), Оберфюрер СС , оберст поліції і урядовий радник.
З 1926 по 1931 рік вивчав право і політологію в університетах Марбурга, Берліна і Бонна. Доктор права з 1935 року. Адвокат.
З квітня 1933 року - член штурмових загонів. У 1935 році вступив в НСДАП і СС.
З червня 1935 року Феліс працював першим помічником уряду, з березня 1936 року — державний експерт гестапо Берліна. З квітня 1937 року був підпорядкований безпосередньо головному офісу СД. З вересня 1937 року — один з керівників СД на південному заході Рейху, був заступником начальника гестапо в Штутгарті.
Учасник операцій поліції безпеки під час анексії Австрії та Судетської області (1938).
Під час датсько-норвезької операції в 1940 році брав активну участь в діяльності айнзацгруп, воєнізованих ескадронів смерті нацистської Німеччини, які здійснювали масові вбивства цивільних осіб на окупованих територіях країн Європи.
У листопаді 1940 року змінив Вальтера Шталекера на посаді командира поліції безпеки і СД в Норвегії. Тоді ж, очолив аналогічні структури в Осло (до лютого 1945). Працював під безпосереднім керівництвом Рейнгарда Гейдріха, Ернста Кальтенбруннера і Йозефа Тербофена.
Активний провідник націонал-соціалістичної расової ідеології та політики нацистської Німеччини (1939-1945) по масовому знищенню «неповноцінних» народів і етнічних груп.
Після капітуляції Німеччини 8 травня 1945 роки намагався втекти з Осло, переодягнувшись в уніформу лейтенанта вермахту з гірського корпусу «Норвегія», але був заарештований британськими військами. Під час арешту застрелився 11 травня 1945.
- Штурмбаннфюрер СС (вересень 1938)
- Оберштурмбаннфюрер СС і урядовий радник[3] (січень 1941)
- Штандартенфюрер СС (вересень 1941)
- Оберст поліції (квітень 1942)
- Оберфюрер СС (червень 1944)
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) (1943)
- Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня (8 років)
- ↑ а б в TracesOfWar
- ↑ Nuremberg Trials Project — 2016.
- ↑ а б Fehlis, Heinrich - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
- Gerhard Paul, Klaus-Michael Mallmann: Die Gestapo. Mythos und Realität. Darmstadt 2003, ISBN 3-89678-482-X.
- Stein Ugelvik Larsen, Beatrice Sandberg, Volker Dahm: Meldungen aus Norwegen 1940–1945: Die geheimen Lageberichte des Befehlshabers der Sicherheitspolizei und des SD in Norwegen, Oldenbourg, München 2008, ISBN 978-3-486-55891-3.
- Залесский К. СС. Самая полная энциклопедия.-М.:Эксмо, 2012.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
- Народились 1 листопада
- Народились 1906
- Померли 11 травня
- Померли 1945
- Померли в Норвегії
- Випускники Берлінського університету
- Доктори юридичних наук
- Оберфюрери СС
- Члени НСДАП
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня
- Працівники гестапо
- Працівники СД
- Нацистські злочинці
- Військовики-самогубці
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Німецькі правники
- Доктори права
- Доктори наук Німеччини
- Самогубці, які застрелилися