Перейти до вмісту

Генріх фон Айнзідель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Генріх фон Айнзідель
нім. Heinrich von Einsiedel
Айнзідель — другий ліворуч (1943).
Народився26 липня 1921(1921-07-26)[1][2][…]
Потсдам, Вільна держава Пруссія
Помер18 липня 2007(2007-07-18)[1][2][…] (85 років)
Мюнхен, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльністьполітик, журналіст, боєць опору, солдат
Знання мовнімецька
УчасникДруга світова війна
ЧленствоNational Committee for a Free Germanyd
Посадачлен бундестагу Німеччиниd[3]
Військове званняЛейтенант
ПартіяСоціалістична єдина партія Німеччини, Соціал-демократична партія Німеччини і Ліва партія. ПДС
У шлюбі зBarbara Rüttingd
Нагороди
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
IMDbID 0902222

Граф Генріх фон Айнзідель (нім. Heinrich Graf von Einsiedel; 26 червня 1921, Потсдам — ​​18 червня 2007, Мюнхен) — німецький льотчик-винищувач, політик і письменник, лейтенант люфтваффе.

Біографія

[ред. | ред. код]

Молодший з трьох дітей графа Герберта фон Айнзіделя (1885—1945) і графині Ірени фон Бісмарк-Шенхаузен (1888—1982). Правнук Отто фон Бісмарка. Шлюб батьків розпався в 1931 році.

У Другу світову війну Айнзідель служив льотчиком-винищувачем Jagdgeschwader 2, був збитий 30 серпня 1942 року на Східному фронті і потрапив у радянський полон. Потім навчався в антифашистській школі, працював в антифашистській групі, став одним із засновників, заступником голови та фронтовим уповноваженим з пропаганди Національного комітету «Вільна Німеччина».

Всього за час бойових дій збив 33 радянські літаки, включаючи 4 бомбардувальника Пе-2.

Після звільнення з полону, в червні 1947, вступив в СЄПН і працював журналістом у виданні Tägliche Rundschau в Радянській зоні окупації Німеччини. Наприкінці 1948 року виїхав на Захід. Згодом працював перекладачем, сценаристом і письменником. У 1957-1992 роках перебував у Соціал-демократичної партії Німеччини, звідки перейшов до Партії демократичного соціалізму. У 1994 році був обраний депутатом бундестагу із земельного списку ПДС в Саксонії.

Сім'я

[ред. | ред. код]

У 1955-1964 роках був одружений з актрисою і згодом політиком Барбарою Рюттінг. У другій шлюб вступив в 1972 році з Хельгою Лехтапе, уродженої Грютер, у подружжя народилося двоє синів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Stalingrad und die Verantwortung des Soldaten, Herbig, 4., überarbeitete Neuauflage 1993, ISBN 3-7766-1778-0.
  • Tagebuch der Versuchung. 1942—1950, 1950; als Ullstein TB (1985): ISBN 3-548-33046-0.
  • Der Überfall, Hoffmann und Campe 1984, ISBN 3-455-08677-2.

Література

[ред. | ред. код]
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118799878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в г Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages