Генріх Ґельцер
Зовнішній вигляд
Генріх Ґельцер | |
---|---|
нім. Heinrich Gelzer | |
Народився | 1 липня 1847 Берлін, Німеччина |
Помер | 11 липня 1906 (59 років) Єна, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Національність | німець |
Діяльність | класичний філолог, історик, викладач університету, класицист, візантолог, політик |
Alma mater | Єнський університет |
Галузь | історія |
Заклад | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Єнський університет Базельський університет |
Посада | rector of the University of Jenad і rector of the University of Jenad |
Вчене звання | професор класичної філології та античної історії |
Членство | Саксонська академія наук Баварська академія наук |
Партія | National-Social Associationd |
Батько | Йоганн Генріх Ґельцер (1813–1889) |
У шлюбі з | Clara Gelzerd |
Діти | Heinrich Gelzerd |
Генріх Ґельцер (нім. Heinrich Gelzer; 1 липня 1847, Берлін — 11 липня 1906, Єна) — німецький учений. Зокрема писав про вірменську мітологію[1]. Генріх був сином швейцарського історика Йоганна Генріха Ґельцера. У 1878 році він став професором класичної філології та античної історії в Єнському університеті. Він є автором праці про Секста Юлія Африкана[2]. Розробив хронологію Гігеса з Лідії на основі клинописних свідчень у статті 1875 року[3].
- «Секст Юлій Африкан і візантійська хронологія» (нім. «Sextus Julius Africanus und die byzantinische Chronographie»)
- «Georgii Cyprii Descriptio orbis romani» (1890)
- «Index lectionum Ienae» (1892)
- «Життя Леонтія Неапольського Іоанна Милостивого, архієпископа Олександрійського» (нім. «Leontios' von Neapolis Leben des heiligen Johannes des Barmherzigen, Erzbischofs von Alexandrien»; 1893)
- «Духовне та світське з турецько-грецького сходу» (нім. «Geistliches und Weltliches aus dem türkisch-griechischen Orient»; 1900)
- «Неопубліковані та неповні тексти Notitiae Episcopatuum, внесок у візантійську церковну та адміністративну історію» (нім. «Ungedruckte und ungenügend veröffentlichte Texte der Nottiae episcopatuum. Ein Beitrag zur byzantinischen Kirchen- und Verwaltungsgeschichte»; 1901)
- «Зі Священної Гори та з Македонії. Дорожні фотографії з Афонських монастирів та Воскресенського району» (нім. «Vom heiligen Berge und aus Makedonien. Reisebilder aus den Athosklöstern und dem Insurrektionsgebiet»; 1901)
- «Scriptores sacri et profani... Том 4: Вірменська історія Стефана Таронського» (нім. «Scriptores sacri et profani... Bd. 4. Des Stephanos von Taron armenische Geschichte»; 1907)
- «Історія культури Візантії» (нім. «Byzantinische Kulturgeschichte»; 1909)
- «Patrum nicaenorum nomina» (1909)
- «Вибрані менші твори» (нім. «Ausgewählte kleine Schriften»; 1909)
- «Старофранцузький Ідерроман» (нім. «Der altfranzösische Yderroman»; 1909)
- ↑ Ananikian, Mardiros H. Armenian Mythology. The Mythology of All Races (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ M. Walraff, in Frances Margaret Young, M. J. Edwards, Paul M. Parvis (editors), Papers presented at the fourteenth International Conference on Patristic Studies held in Oxford 2003 (2006), p. 310.
- ↑ Welcome to the Website of the Melammu Project. The Melammu Project (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- Alexander Zäh. Gelzer, Heinrich. // Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon., Sp. 681–685}}.