Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц

Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц
нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz
Народився	1 листопада 1888(1888-11-01) Людвігслюст
Помер	9 лютого 1964(1964-02-09) (75 років) Гарміш-Партенкірхен
Діяльність	військовослужбовець
Військове звання	Генерал-лейтенант
Рід	House of Reuss-Köstritzd
Батько	Heinrich XVIII Prinz Reuss zu Köstritzd
Мати	Duchess Charlotte of Mecklenburg-Schwerind
У шлюбі з	Friedel Mijotkid і Stefanie Clemm von Hohenbergd
Діти	Heinrich XI Licco Prinz Reuss zu Köstritzd і Marianne Prinzessin Reuss zu Köstritzd
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне Орден Грифона (Мекленбург) Почесний хрест (Ройсс) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц) Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) Хрест Левенфельда Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Пам'ятна Олімпійська Медаль Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе
Герб
Медіафайли у Вікісховищі

Принц Генріх XXXVII Ройсс цу Кьостріц (нім. Heinrich XXXVII Prinz Reuß zu Köstritz; 1 листопада 1888, Людвігслюст — 9 лютого 1964, Гарміш-Партенкірхен) — німецький військовий діяч, генерал-лейтенант люфтваффе (1 квітня 1944). Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

Нащадок давнього дворянського роду Ройсс, спорідненого з Данилом Галицьким. Батько — принц Генріх XVIII Ройсс цу Кьостріц (1847—1911), мати — герцогиня Шарлотта фон Мекленбург-Шверін (1868—1944).

22 березня 1907 року вступив у кайзерліхмаріне. З 30 вересня 1911 року — 2-й торпедний офіцер на важкому крейсері «Мольтке», з 27 вересня 1913 року — командир роти 1-го дивізіону корабельної артилерії. Учасник Першої світової війни, з серпня 1914 по січень 1915 року командував міноносцем Т-60, потім командував торпедною батареєю в Дарданеллах. У квітні-травні 1917 року пройшов підготовку офіцера підводного флоту. Командував підводними човнами U-28 (з 1 жовтня 1916), UC-54 (10 травня 1917 — 21 травня 1918) і UB-130 (28 червня — 11 листопада 1918). Потопив 14 (35 262 брт) і пошкодив 2 (9 401 брт) ворожих судна.

Дата	Назва корабля	Тип	Тоннаж, брт	Країна
4 липня 1917	Hurstside	Пароплав	3,149	Британська імперія
12 липня 1917	Майя	Вітрильник	164	Російська імперія
13 липня 1917	Loanda		141	Португалія
26 липня 1917	Roberto Ivens	Військовий траулер	281
7 вересня 1917	Myrmidon (пошкоджений)	Пароплав	4,965	Британська імперія
29 січня 1918	Tosho Maru		3,038	Японія
2 лютого 1918	Esterel	Вітрильник	238	Італія
	IDA		63
6 лютого 1918	Glenartney	Пароплав	7,263	Британська імперія
14 березня 1918	Ardandearg		3,237
27 березня 1918	CARLO P.	Вітрильник	61	Італія
3 квітня 1918	Sylvie	Пароплав	2,148	Франція
3 травня 1918	Pancras (пошкоджений)		4,436	Британська імперія
11 травня 1918	Sant Anna	Військове транспортне судно	9,350	Франція
12 травня 1918	Vimeira	Пароплав	5,884	Британська імперія
16 травня 1918	Marie Frederique	Військовий траулер	245	Франція

У березні-вересні 1919 року — ад'ютант штабу Добровольчого корпусу «Дона». 31 березня 1921 року звільнений у відставку.

14 січня 1935 року вступив у люфтваффе і був призначений радником Центрального відділу Імперського міністерства авіації. З 1 жовтня 1937 року — командир батареї 13-го зенітного полку, з 1 квітня 1938 року — 1-го дивізіону 3-го зенітного полку. З 8 жовтня 1939 року — командир 123-го зенітного полку, з 23 жовтня 1940 року — начальник командування ППО «Данія». З 26 листопада 1942 року — командир 4-ї зенітної бригади (Мюнхен), з 10 березня 1943 року — 18-ї зенітної дивізії, на чолі якої взяв участь у німецько-радянській війні. 31 січня 1944 року відкликаний до Берліна і призначений офіцером для особливих доручень при головнокомандувачі люфтваффе. 30 квітня 1944 року звільнений у відставку.

Сім'я

Був двічі одружений.

• Перша дружина — Фріда Мійоткі. Одружилися в 1922, розлучилися в 1930 році.
• Друга дружина — Стефані фон Гогенберг (1900—1990). Одружилися 7 серпня 1933 року. В шлюбі народились 2 дітей.

Звання ВМФ

• Лейтенант-цур-зее (22 березня 1907)
• Оберлейтенант-цур-зее (27 вересня 1913)
• Капітан-лейтенант (26 квітня 1916)

Нагороди

• Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (1911)
• Орден Грифона (Мекленбург)
• Почесний хрест (Ройсс)

Перша світова війна

• Залізний хрест
  • 2-го класу (1 січня 1917)
  • 1-го класу (2 січня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу (3 січня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Брауншвейг) (4 січня 1917)
• Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)

Міжвоєнний період

• Хрест Левенфельда
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років; 2 жовтня 1936) — отримав обидві медалі одночасно.
• Пам'ятна Олімпійська медаль (20 квітня 1937)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою із зображенням Празького граду (26 серпня 1939)

Друга світова війна

• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (14 травня 1940)
  • 1-го класу (31 липня 1940)
• Срібний почесний щит 11-ї авіаційної області (21 березня 1942)
• Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе (30 вересня 1942)
• Німецький хрест в золоті (8 лютого 1944) — як генерал-майор і командир 18-ї зенітної дивізії.

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN 5699137688

• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002

Посилання

• Генріх XXXVII на сайті U-boat. [Архівовано 20 вересня 2020 у Wayback Machine.]
• Генріх XXXVII на сайті Traces of War.
• Генріх XXXVII на сайті Geneanet.