Генрі Стаффорд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генрі Стаффорд
Henry Stafford
Генрі Стаффорд
Генрі Стаффорд
Генрі Стаффорд
Герцог Бекінгемський
1460 — 1483
Попередник: Гемфрі Стаффорд
Наступник: титул конфісковано у 1483
 
Народження: 4 вересня 1455(1455-09-04)
Абергейвенні, Монмутшир, Уельс, Королівство Англія
Смерть: 2 листопада 1483(1483-11-02) (28 років)
Солсбері
Причина смерті: обезголовлення
Країна: Велика Британія і Уельс
Партія: Йорки, Тюдори
Рід: Стаффорди
Батько: Гамфрі, граф Стаффорд
Мати: Маргарет Бофор
Шлюб: Кетрін Вудвіл[1]
Діти: Едвард Стаффорд
Елізабет Стаффорд
Генрі Стаффорд
Ганна Стаффорд
Гамфрі Стаффорд
Маргарет Стаффорд
Нагороди:
орден Підв'язки

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Генрі Ста́ффорд (англ. Henry Stafford; 4 вересня 1455, Абергейвенні — 2 листопада 1483, Солсбері) — англійський аристократ, 2-й герцог Бекінгем.

Біографія

[ред. | ред. код]

Підтримка Йорків

[ред. | ред. код]

Походив з впливової родини Стаффордів, пов'язаної з родинами Невілів, Боунів, Бофорів, Ланкастерів, Йорків. Син графа Гамфрі Стаффорда та Маргарет Бофор. Вже у 1460 році стає герцогом Бекінгемом після загибелі діда Гамфрі Бекінгема у битві при Нортгемптоні. На відміну від останнього підтримав династію Йорків у Війні Червоної та Білої троянд. Для зміцнення свого становища одружується з Кетрін Вудвіл, сестрою Єлизавети Вудвіл, дружини Едварда IV, короля Англії. Надалі бере участь в усіх битвах на боці останнього — при Барнеті та Тьюксбері.

Після смерті короля Едварда IV у боротьбі за регентство при малолітньому королі Едварді V підтримав партію Річарда Глостерського. Брав участь у арешті ворога останнього Ентоні Вудвіла у 1483 році. Після цього Генрі Бекінгем проводив агітацію за визнання Едварда V незаконним спадкоємцем. Завдяки цьому парламент визнав останнього нелегітимним, а новим королем став Річард Глостерський.

Підтримка Тюдорів

[ред. | ред. код]

Гарні стосунки Бекінгема з новим королем зберігалися недовго. Приводом для конфлікту стали чутки про вбивство у Тауері молодих принців Едварда та Річарда, синів Едварда IV. Справжньою причиною напевне були з одного боку політичні амбіції Бекінгема, а з іншого — його не влаштували нагороди, надані королем Річардом III за свою підтримку.

У результаті Генрі Бекінгем встановив політичні відносини з Генрі Тюдором, щоб посадити останнього на англійський трон. Для цього Бекінгем розпочав повстання у своїх володіннях у Велсі, водночас Тюдор рушив з Бретані до Англії з найманим військом. Втім негода завадила — буря на морі не дозволила Генрі Тюдору висадитися на узбережжі, а дощ, повені та буревії завдали шкоди війську Бекінгема. У підсумку не відбулося навіть вирішальної битви між військами Річарда III та Генрі Бекінгема. Останній намагався втекти, але його було схоплено, а згодом — страчено у Солсбері.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Кетрін Вудвіл

Діти:

  • Едвард Стаффорд (1478–1521), герцог Бекінгем
  • Елізабет Стаффорд (1479–1532), дружина Роберта Редкліфа, 1-го графа Сасекс
  • Генрі Стаффорд (1479–1523), граф Вілтшир
  • Ганна Стаффорд (1483–1544), дружина Георга Гастінґса, графа Гантінґдон
  • Гамфрі Стаффорд, помер дитиною
  • Маргарет Стаффорд, померла дитиною

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ross, Charles (1981). Richard III. Methuen. ISBN 0-413-29530-3.
  • Peter Wende (Hrsg.): Englische Könige und Königinnen der Neuzeit; Von Heinrich VIII. bis Elisabeth II. Beck, 2008, ISBN 978-3-406-57375-0

Примітки

[ред. | ред. код]