Перейти до вмісту

Геодезична висота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Геодезичні координати P(ɸ,λ,h). h — геодезична висота

Геодези́чна висота́ (рос.геодезическая высота, англ. geodetic height [1]), нім. geodätische Höhe f) — відстань від даної точки на земній поверхні до поверхні референц-еліпсоїда або висота точки над поверхнею геоїда.

Геодезична висота визначається як сума абсолютної висоти точки й аномалії висот у цій точці.

Для всіх інженерних розрахунків і побудов використовують абсолютні висоти, в Україні — висоти нормальні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. National Geodetic Survey (U.S.).; National Geodetic Survey (U.S.) (1986). Geodetic Glossary. NOAA technical publications. U.S. Department of Commerce, National Oceanic and Atmospheric Administration, National Ocean Service, Charting and Geodetic Services. с. 107. Процитовано 24 жовтня 2021.