Георгій Іванов (космонавт)
Георгій Іванов | |
---|---|
болг. Георги Иванов Какалов | |
Народився | 2 липня 1940 (84 роки) Ловеч, Болгарія |
Країна | Болгарія |
Діяльність | космонавт, льотчик, офіцер, політик, військовослужбовець |
Науковий ступінь | кандидат наук |
Членство | Initiative committee for the promotion of Rumen Radev and Iliana Yotova in the 2021 presidential electionsd |
Посада | депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і Collaborator of the Bulgarian State Securityd[1] |
Військове звання | генерал-лейтенант |
Автограф | |
Нагороди | |
Георгій Іванов Іванов (справж. прізвище Какалов, болг. Георги Иванов Иванов (Какалов); (2 липня 1940, Ловеч)) — перший болгарський космонавт. Генерал-лейтенант (2004). Герой Радянського Союзу. Кавалер ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (1979). Герой Народної Республіки Болгарія, кавалер ордена Георгія Димитрова (1979), кандидат фізичних наук (1984).
У 1964 році закінчив Вище народне військово-повітряне училище імені Георгія Бенковського, отримавши звання лейтенанта, після чого служив пілотом-інструктором в училищі. З 1968 по 1975 рік служив командиром ескадрильї ППО. З 1975 року по 1978 рік служив командиром винищувальної ескадрильї (льотчик-винищувач першого класу).
У 1977 році брав участь у відборі кандидатів від Болгарії для радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос». У січні 1978 року був направлений разом з ще трьома представниками НРБ для одержання остаточного висновку Головної медичної комісії в СРСР. Пізніше був відібраний як один із двох кандидатів від Болгарії для підготовки до космічного польоту. З березня 1978 року проходив загальнокосмічну підготовку в Центрі підготовки космонавтів (ЦПК) імені Ю. А. Гагаріна.
Після здійснення космічного польоту продовжив нести військову службу, був інспектором ВПС Болгарії. Обирався до Великих народних зборів Республіки Болгарія. На початку 1990-х рр. брав участь у створенні приватної авіакомпанії «Ейр Софія», був керуючим директором.
Для здійснення спільного радянсько-болгарської космічного польоту за програмою «Інтеркосмос» були відібрані два претенденти — Александр Александров і Георгій Какалов. Призначення до складу основного екіпажу космічного корабля «Союз-33» отримав Какалов. Але за наполяганням радянської сторони через неблагозвучність взяв прізвище Іванов[2][3]. Командиром корабля став радянський космонавт Микола Рукавишніков, для якого цей політ став третім у кар'єрі. Запуск відбувся 10 квітня 1979 року[4].. Заплановане стикування зі станцією «Салют-6» зірвалося через поломки в двигуні корабля. Було прийнято рішення про повернення. При аварійному спуску на Землю, відчуваючи багаторазові перевантаження (до 10 g), на 31-му витку 12 квітня екіпаж приземлився за 320 км на південний схід від міста Джезказган. Тривалість польоту склала 1 добу 23 години 1 хвилину. 13 квітня 1979 року Іванову Георгію було присвоєно звання Героя Радянського Союзу[5].
У 1986 році Георгій Іванов також був кандидатом на політ, але не пройшов відбір.
- Звання «Герой Народної Республіки Болгарія» та орден «Георгій Димитров» (1979).
- Звання «Герой Радянського Союзу» та орден Леніна (1979).
- Орден «Стара Планина», першого ступеня, з мечами (2004).
- Звання «Почесний громадянин Ловеча» від 29 квітня 1979 р. за політ на космічному кораблі «Союз 33».
- Медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (12 квітня 2011 року, Росія) — за великий внесок у розвиток міжнародного співробітництва в галузі пілотованої космонавтики[6].
Двічі був одружений. У першому шлюбі (з Наталією Русановою) народилася донька Ані (нар. 1967). Розлучилися у 1982 році. Вдруге одружився Георгій з Лідією. Народився син Іван (нар. 1984).
Його хобі — катання на лижах, риболовля та гольф.
Георгій Іванов є членом АСЕ — Асоціації космічних дослідників. Він заснував Фонд «Майбутнє у космосі».
- ↑ Новости космонавтики, № 4, 2009.
- ↑ Какал — назва волоського горіха деякими південними мовами. В українській та російській мовах слово «какал» (дитяче, непристойне) має значення «справляв нужду», «здійснювати дефекацію», тому прізвище є немилозвучним.
- ↑ Leviev-Sawyer, Clive (13 серпня 2018). Space for two Bulgarians: Communist fellow travellers. The Sofia Globe. Архів оригіналу за 3 серпня 2019. Процитовано 18 березня 2019.
- ↑ Герой Советского Союза Иванов (Какалов) Георги Иванов :: Герои страны. Warheroes.ru. 13 квітня 1979. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 11 червня 2014.
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12 апреля 2011 года № 435 «О награждении медалью „За заслуги в освоении космоса“» [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.].
- Стаття на сайті «Космічної енциклопедії» [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.].
- Народились 2 липня
- Народились 1940
- Уродженці Ловеча
- Кандидати наук
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Нагороджені медаллю «За заслуги в освоєнні космосу»
- Кавалери ордена «Стара Планина»
- Герої Народної Республіки Болгарія
- Кавалери ордена Георгія Димитрова
- Депутати Народних зборів Болгарії
- Почесні громадяни Ловеча
- Інтеркосмос
- Почесні громадяни Кюстендила