Георгій Абаджиєв

Георгій Абаджиєв
Народився	7 жовтня 1910(1910-10-07) або 1910 Дойран, Північна Македонія
Помер	2 серпня 1963(1963-08-02) або 1963 Скоп'є, Соціалістична Республіка Македонія, Югославія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	прозаїк журналіст історик
Знання мов	македонська
Медіафайли у Вікісховищі

Георгій Абаджиєв (мак. Ѓорѓи Абаџиев; * 7 жовтня 1910, Дойран,— † 2 серпня 1963, Куманово) — македонський прозаїк і журналіст, а також історик.

Життєпис

В дитинстві мешкав у Болгарії, куди переїхали його батьки після того, як болгарські війська під час Першої світової війни повністю спалили та зруйнували місто Дойран, а населення депортували. Навчався в Софійському університеті, брав участь у македонському емігрантському русі. Був одним із засновників македонського літературного гуртка в Софії, який діяв у 1938—1941 роках. Редагував газету «Македонски вести» (1935—1937). Співробітничав також у болгарських журналах «РЛФ», «Кормило», «Ведрина».

Під час війни був на нелегальному становищі, вів антифашистську роботу.

1948 року повернувся до Югославії; мешкав у місті Скоп'є, очолював Інститут національної історії.

Автор збірок оповідань «Праця й люди» (1936), «Схід» (1950), «Епопея ножа» (1951), «Остання зустріч» (1953), «Оповідання» (1962), романів «Кубло розбійників» (1954) і «Пустеля» (1961).

Українською мовою оповідання Георгія Абаджиєва «Табакерка» переклав Андрій Лисенко (увійшло до збірки «Македонська новела», яка вийшла 1972 року в серії «Зарубіжна новела» і за яку перекладач отримав міжнародну премію «Золоте перо»).

Джерела

• Коротко про авторів // Македонська новела. Київ: Дніпро, 1972, с. 354.
• Ѓорѓи Абаџиев [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.] (мак.).