Георгій Двалі
Георгій Двалі | |
---|---|
груз. გიორგი (გია) დვალი | |
Народився | 30 травня 1964 (60 років) Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Грузія |
Діяльність | фізик-теоретик, фізик |
Галузь | фізика елементарних частинок, Великий вибух, квантова гравітація і Large extra dimensiond |
Alma mater | Тбіліський державний університет |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Нью-Йоркський університет[1] |
Членство | CERN |
Нагороди | |
IMDb | ID 6007854 |
Георгій (Гія) Двалі (груз. გიორგი (გია) დვალი, народився в 1964 році в Тбілісі) — грузинський і американський фізик, професор фізики Центру космології і фізики елементарних частинок Нью-Йоркського університету і Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана; директор інституту фізики Макса Планка в Мюнхені.
Закінчив Тбіліський державний університет у 1992 році, отримав ступінь доктора філософії з фізики вищих енергій і космології. Працював у Міжнародному центрі теоретичної фізики імені Абдуса Салама в Трієсті і в CERN у Женеві. Фахівець з квантової гравітації і теорії «Великого вибуху»[2].
Спільно з Німой Аркані-Хамедом і Савасом Дімопулосом розробив ADD-модель на основі теорії струн. Ця модель могла пояснити відносну слабкість гравітації інших сил, у яких стандартна модель обмежена мембраною з (3+1) вимірами, але при цьому гравітація могла поширюватися на додаткові поперечні просторові виміри, які компактні, але можу досягати однієї десятої міліметра. У цих рамках квантова гравітація, теорія струн і чорні діри можуть бути експериментально вивчені на Великому адронному колайдері. Двалі займається вивченням широкомасштабної модифікації гравітації і її застосуванням до проблеми космологічної постійної. Спільно з Григорієм Габададзе і Массімо Порраті він просував цей напрямок, запропонувавши в результаті коваріантну модель інфрачервоної модифікації гравітації (DGP-модель) та вивчивши безліч нових і тонких особливостей подібних моделей.
За теорією Георгія Двалі, який цікавиться і чорними дірами, що простір всередині діри не є порожнім, а заповнений гравітонами (квантами поля тяжіння), які перебувають у стані з мінімально можливою енергією. Двалі заперечує факт зникнення інформації в чорній дірі: вона просто перезаписується на нові носії, тому парадоксів виникати не може[3]. Також, на думку Двалі, чорна діра при випаровуванні нагрівається до високої температури, зменшуючись в радіусі, але збільшуючись в масі (радіус залишуваної частинки не може бути більше радіуса дірки), і ця гіпотеза є варіантом відповіді на питання, чому маса елементарних частинок так мала і чому гравітаційне взаємодія слабше електромагнітного[4].
Двалі у 2000 році отримав премію мера Нью-Йорка за видатні досягнення в науці та техніці[5], став членом фізичних товариств імені Девіда і Люсіль Паккард і Альфреда Слоуна, а також професором університету Гумбольдта в 2008 році.
- ↑ https://as.nyu.edu/faculty/georgi-dvali.html
- ↑ Arts & Science. Архів оригіналу за 13 травня 2006.
- ↑ Память на черных дырах [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Адронное сито для черных дыр [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Mayor's Award | The New York Academy of Sciences. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 27 вересня 2007.
- Профіль на сайті Нью-Йоркського університету [Архівовано 20 листопада 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на сайті Мюнхенського університету [Архівовано 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Video about Gia Dvali [Архівовано 21 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Наукові публікації Георгія Двалі [Архівовано 1 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- What Is the Fundamental Physics Behind the Information Processing of Black Holes? [Архівовано 3 березня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |