Георгій Двалі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій Двалі
груз. გიორგი (გია) დვალი
Народився30 травня 1964(1964-05-30) (60 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Грузія
Діяльністьфізик-теоретик, фізик
Галузьфізика елементарних частинок, Великий вибух, квантова гравітація і Large extra dimensiond
Alma materТбіліський державний університет
Науковий ступіньдоктор філософії
ЗакладМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Університет Ерлангена—Нюрнберга і Нью-Йоркський університет[1]
ЧленствоCERN
Нагороди
IMDbID 6007854

Георгій (Гія) Двалі (груз. გიორგი (გია) დვალი, народився в 1964 році в Тбілісі) — грузинський і американський фізик, професор фізики Центру космології і фізики елементарних частинок Нью-Йоркського університету і Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана; директор інституту фізики Макса Планка в Мюнхені.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Тбіліський державний університет у 1992 році, отримав ступінь доктора філософії з фізики вищих енергій і космології. Працював у Міжнародному центрі теоретичної фізики імені Абдуса Салама в Трієсті і в CERN у Женеві. Фахівець з квантової гравітації і теорії «Великого вибуху»[2].

Спільно з Німой Аркані-Хамедом і Савасом Дімопулосом розробив ADD-модель на основі теорії струн. Ця модель могла пояснити відносну слабкість гравітації інших сил, у яких стандартна модель обмежена мембраною з (3+1) вимірами, але при цьому гравітація могла поширюватися на додаткові поперечні просторові виміри, які компактні, але можу досягати однієї десятої міліметра. У цих рамках квантова гравітація, теорія струн і чорні діри можуть бути експериментально вивчені на Великому адронному колайдері. Двалі займається вивченням широкомасштабної модифікації гравітації і її застосуванням до проблеми космологічної постійної. Спільно з Григорієм Габададзе і Массімо Порраті він просував цей напрямок, запропонувавши в результаті коваріантну модель інфрачервоної модифікації гравітації (DGP-модель) та вивчивши безліч нових і тонких особливостей подібних моделей.

За теорією Георгія Двалі, який цікавиться і чорними дірами, що простір всередині діри не є порожнім, а заповнений гравітонами (квантами поля тяжіння), які перебувають у стані з мінімально можливою енергією. Двалі заперечує факт зникнення інформації в чорній дірі: вона просто перезаписується на нові носії, тому парадоксів виникати не може[3]. Також, на думку Двалі, чорна діра при випаровуванні нагрівається до високої температури, зменшуючись в радіусі, але збільшуючись в масі (радіус залишуваної частинки не може бути більше радіуса дірки), і ця гіпотеза є варіантом відповіді на питання, чому маса елементарних частинок так мала і чому гравітаційне взаємодія слабше електромагнітного[4].

Двалі у 2000 році отримав премію мера Нью-Йорка за видатні досягнення в науці та техніці[5], став членом фізичних товариств імені Девіда і Люсіль Паккард і Альфреда Слоуна, а також професором університету Гумбольдта в 2008 році.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://as.nyu.edu/faculty/georgi-dvali.html
  2. ↑ Arts & Science. Архів оригіналу за 13 травня 2006.
  3. ↑ Память на черных дырах [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Адронное сито для черных дыр [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Mayor's Award | The New York Academy of Sciences. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 27 вересня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Георгій_Двалі