Перейти до вмісту

Георг-Міхаель фон Меренберг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
граф Георг-Міхаель Александер фон Меренберг
Georg-Michael Alexander von Merenberg
Народився16 жовтня 1897(1897-10-16)
Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер1965
Вісбаден, ФРН
ПохованняNordfriedhofd
Діяльністьвійськовий
Знання мовросійська
БатькоCount Georg Nikolaus of Merenbergd
МатиЮр'євська Ольга Олександрівнаd
У шлюбі зPaulette von Koyer de Györgyo-Szent-Miklossyd і Elisabeth Anne Müller Urid
ДітиClotilde Countess of Merenbergd[1]
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Граф Георг-Міхаель Александер фон Меренберг (нім. Georg Michael von Merenberg; 16 жовтня 1897, Ганновер, Німецька імперія — 11 січня 1965, Вісбаден, ФРН) — німецький військовий і аристократ, правнук О. Пушкіна і онук імператора Олександра II. Майор вермахту (1 липня 1943).[2]

Походження

[ред. | ред. код]

Георг-Міхаель фон Меренберг походив із роду Меренбергів — морганатичної гілки Нассауського дому. Його батьком був граф Георг-Миколай фон Меренберг, син принца Миколи Вільгельма Нассауського, брата великого герцога Люксембурзького Адольфа, і Наталії Олександрівни Дубельт (уродженої Пушкіної), дочки російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна. Оскільки шлюб був морганатичний, то нащадки від цього шлюбу не могли претендувати на престол Люксембурга. Георг-Миколай фон Меренберг був одружений з уродженою найсвітлішою княжною Ольгою Олександрівною Юр'євською, дочкою російського імператора Олександра II від княжни Катерини Михайлівни Долгорукової. Таким чином, Георг-Михаель фон Меренберг за батьком був близьким родичем великих герцогів Люксембурзьких і правнуком Олександра Пушкіна, а по матері був двоюрідним братом російському імператору Миколі II[3] .

Георг-Міхаель фон Меренберг народився 16 жовтня 1897 року і був одним із близнюків, проте друга дитина, Олександр-Адольф, померла через півроку після народження[4].

Георг-Міхаель добре знав російську мову, на відміну свого батька, який знав лише кілька слів. У дитинстві Георг-Міхаель мріяв стати лікарем, але виховувався батьками в аристократичному дусі, покладаючись на майбутню вдалу весілля та ренту батька за відмову від люксембурзького престолу[5].

Військова служба

[ред. | ред. код]

Сім'я жила у Вісбадені, коли розпочалася Перша світова війна. Батько був ротмістром ландвера і воював у кайзерівській армії в одній із прусських гвардійських кавалерійських частин. Георг-Миколай домігся дозволу собі і свого сина брати участь у бойових діях на Західному фронті, ніж боротися проти росіян. Батько займався навчанням рекрутів у Вісбадені, а Георг-Міхаель воював на території Франції і там потрапив у полон[6] .

Після війни Георг-Міхаель повернувся додому офіцером. Гроші, які були на банківських рахунках сім'ї, знецінила інфляція. Георг-Міхаель змушений був здавати частину своєї 5-кімнатної квартири в оренду, щоб звести кінці з кінцями. У 1926 році за розрахунком одружився з баронесою Полетт фон Кевер де Дьєрдьш-Сент-Міклош, але шлюб через два роки розпався. У 1940 році граф одружився вдруге на Елізабет Мюллер-Урі.

У 1941 році у них народилася дочка, у травні 1941 року Георга-Михаеля призвали до армії та відправили на Східний фронт . Фон Меренберг служив у наземних підрозділах Люфтваффе. У Білорусії фон Меренберг отримав поранення у боях з партизанами[7]. 22 березня 1944 року відпрвлений в командний резерв ОКГ. З 10 травня 1944 року — командир 1010-го фортечного піхотного батальйону.[2]

Був противником нацизму — незважаючи на походження і досвід Першої світової війни, практично не просувався по службі, двічі піддавався суду військового трибуналу: вперше — за відмову віддати честь партійним вітанням, вдруге — за наругу над партійною емблемою.

Влітку 1944 року він був змушений прийняти призначення на посаду коменданта грецького острова Парос, де німці будували стратегічно важливий аеродром — попередник фон Меренберга був поранений британськими диверсантами та місцевими партизанами, а Меренберг був єдиним старшим офіцером на острові[7].

16 травня 1944 року англійський підводний човен висадив біля селища Тріпіті загін диверсантів під командуванням капітана Андерса Лассена. Об'єднавшись із місцевими партизанами в Марпесі, вони тяжко поранили німецького командира аеродрому, а в Продромосі вбили двох німецьких радистів. Відбиваючи напад на аеродром, німці взяли в полон 23-річного партизана Ніколаса Стелласа. Він витримав допити, відмовившись розкрити імена своїх товаришів. В результаті його публічно повісили, а за напад на аеродром було взято в заручники 125 осіб місцевих жителів, яким загрожував розстріл[7].

Перше, що зробив фон Меренберг після призначення комендантом, під свою особисту відповідальність скасував запланований розстріл 125 заручників[7]. Ключову роль у порятунку життів заручників відіграв архімандрит місцевого чоловічого монастиря Лонгварда Філофей (Зервакос), який вплинув на рішення фон Меренберга взяти на себе відповідальність і скасувати страту[7] .

Післявоєнні роки

[ред. | ред. код]

Після війни фон Меренберг тяжко хворів і перебував у депресії. Після килимових бомбардувань британської авіації квартира Георга-Міхаеля та особняк його батька були повністю зруйновані, сім'я переїхала у орендоване житло[7].

Помер Георг-Михаель 11 січня 1965 у Вісбадені або Майнці[4]. Похований на Висбаденском Северном кладбище[de]. Зі смертю графа Георга-Міхаеля згас і род графов фон Меренберг[de][8][7].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Отримав численні нагороди, серед яких:

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина: з 7 січня 1926 (розлучення в 1928) баронеса Політ фон Кевер де Дьордьош-Сент-Міклош. Дітей від цього шлюбу не було[4].

Друга дружина: з 27 липня 1940 Елізабет Анна Мюллер-Урі (1 липня 1903 — 18 листопада 1963), дочка Фрідріха Антона Мюллера-Урі та Софії Елізабет Буркхард. Від цього шлюбу народилася одна дочка[4] :

  • Клотільда Елізабет фон Меренберг (нар. 14 травня 1941); чоловік: з 25 травня 1965 року Енно фон Рінтелен (9 листопада 1921 — 16 жовтня 2013)[4].

Сестра: графиня Ольга Катерина Ганна (3 жовтня 1898 — 15 вересня 1983); чоловік: з 14 листопада 1923 року граф Михайло Тарієлович Лоріс-Меліков (1900—1980).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ а б Major Georg Michael von Merenberg - Axis History Forum. forum.axishistory.com. Процитовано 15 жовтня 2024.
  3. ↑ Русаков В. М. Рассказы о потомках А. С. Пушкина. — С. 99, 188—189.
  4. ↑ а б в г д William Bortrick. Descendants of Alexander Sergeevich Pushkin (англ.). Burke’s Peerage[en]. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 24 лютого 2019.
  5. ↑ Люксембургское наследство и потомок Пушкина // Московские ведомости. — 1912. — № 40. — Число 18 (02). — С. 4.
  6. ↑ РГВА Ф. 1. Оп. 41. Д. 1464. Л. 33. Подлинник. Пер. с франц.
  7. ↑ а б в г д е ж Katherine Clark. Closing the Circle // Parosweb Magazine. — 2010. — No. 138 (07). Архівовано з джерела 29 травня 2014.
  8. ↑ Семёнов И. С. Европейские династии: Полный генеалогический справочник, с. 481

Література

[ред. | ред. код]
  • Русаков В. М. Рассказы о потомках А. С. Пушкина. — Л. : Лениздат, 1992. — 447 с. — ISBN 5-289-01238-9.
  • Семёнов И. С. Европейские династии: Полный генеалогический справочник / Научный редактор Е. И. Карева, О. Н. Наумов. Вступительная статья О. Н. Наумов. — М.: ООО «Издательство Энциклопедия», ООО «Издательский дом ИНФРА-М», 2006. — 1104 с. — 1000 экз. — ISBN 5-94802-014-2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Георг-Міхаель_фон_Меренберг