Перейти до вмісту

Георг Марко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Георг Марко
нім. Georg Marco
Народився29 листопада 1863(1863-11-29)
Чернівці, Герцогство Буковина, Австрійська імперія
Помер29 серпня 1923(1923-08-29) (59 років)
Відень, Перша австрійська республіка
Країна Австрія
 Австро-Угорщина
Діяльністьшаховий композитор, шахіст, письменник-документаліст
Знання мовнімецька[1] і українська[1]

Георг Марко (нім. Georg Marco; 29 листопада 1863(18631129), Черновіц — 28 серпня 1923, Відень) — австрійський шахіст і шаховий публіцист румунського походження. Редактор журналу «Wiener Schachzeitung» (1898—1916). Автор низки статей з теорії шахів і кількох турнірних збірників.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Серйозно захопився шахами в Бухаресті після знайомства з Адольфом Альбіном, найсильнішим шахістом Румунії XIX сторіччя, що став шаховим учителем і наставником Марко. З 1885 року переїхав до Відня, що був одним з найбільших шахових центрів тогочасної Європи, працював секретарем у шаховому клубі.

На міжнародній арені дебютував на турнірі у Дрездені 1892, де поділив 4-5-е місця. Інші хороші результати в міжнародних турнірах:

Славився своєю миролюбністю, за що тримав прізвисько «майстер нічиєї». Наприклад, усі 10 партій матчу проти Карла Шлехтера (1893) закінчилися внічию (+0, −0, =10).

Опрацював турнірні збірники зі змагань: Відень 1903 і 1908, Остенде 1906, Карлсбад 1907, Баден 1914. Видав монографію про матч за титул чемпіона світу Ласкер — Тарраш 1908 року.

Джерела

[ред. | ред. код]


  1. а б CONOR.Sl