Георг Фрідріх Пухта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Фрідріх Пухта
нім. Georg Friedrich Puchta
Народився 31 серпня 1798(1798-08-31)[1][2][…]
Кадольцбург, Фюрт, Середня Франконія, Баварія[4]
Помер 8 січня 1846(1846-01-08)[1][2][…] (47 років)
Берлін, Німецький союз[4]
Країна  Баварія
 Королівство Баварія
Діяльність правник, історик права, викладач університету, суддя
Галузь юриспруденція
Alma mater Університет Ерлангена—Нюрнберга
Науковий ступінь доктор праваd (1820)
Науковий керівник Christian Friedrich von Glückd
Знання мов німецька[1][5]
Заклад Лейпцизький університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, Марбурзький університет, HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга
Членство Burschenschaft der Bubenreutherd
Автограф

Георг Фрідріх Пухта (нім. Georg Friedrich Puchta, 31 серпня 1798, Кадольцбург — 8 січня 1846 Берлін) — німецький юрист, послідовник Ф. Савіньї, представник історичної школи права.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї протестантських вихідців з Богемії, які іммігрували до Німеччини, щоб уникнути релігійного переслідування. Його батько, Вольфганг Генріх Пухта (1769—1845) був правознавцем і головою окружного суду в Ерлангені, тому Георг Фрідріх рано познайомився з його юридичною практикою і правовими ідеями.

До 1816 року Пухта відвідував гімназію в Нюрнберзі, де познайомився з роботами Гегеля і захопився гегельянством.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Encyclopædia Britannica
  3. а б в Professorenkatalog der Universität Leipzig — 2006.
  4. а б Пухта Георг Фридрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. CONOR.Sl

Посилання

[ред. | ред. код]