Георг Філіпп Телеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Філіпп Телеман
нім. Georg Philipp Telemann
ПсевдоGeorgio Melande[1] і Melante[1]
Народився14 (24) березня 1681[2][3][…]
Магдебург, Бранденбург-Пруссія[2][5]
Помер25 червня 1767(1767-06-25)[2][3][…] (86 років)
Гамбург, Священна Римська імперія[2][5]
·пневмонія
ПохованняГамбург
Країна Священна Римська імперія
Діяльністькомпозитор класичної музики, капельмейстер, органіст, композитор
Галузьопера, релігійна музика і камерна музика
Alma materЛейпцизький університет і Lessing-Gymnasiumd
Відомі учніFerdinand Zellbell Jr.d
Знання мовнімецька[6][7]
Роки активностіз 1705
Напрямокмузика бароко
Magnum opusWater Musicd, Emma und Eginhardd, Germanicusd, Der neumodische Liebhaber Damond, Der geduldige Socratesd, Sieg der Schönheitd, Orpheusd, Miriwaysd, Flavius Bertaridusd, Don Quichotte auf der Hochzeit des Comachod, Viola concerto in G majord, Concerto for 2 violasd, Paris quartetsd, 12 Fantasias for Viola da Gambad, Sonates sans bassed, 6 Canonical Sonatasd, 4 Concertos for 4 Violinsd, Tafelmusikd, Divertimento in B-flat majord, Pimpinoned, 12 Fantasias for Solo Fluted і 12 Fantasias for Solo Violind
Посадакапельмейстер, court chapel masterd і композитор
Конфесіялютеранство
РодичіGeorg Michael Telemannd[8]
У шлюбі зAnna Catharina Textord і Amelia Elisabeth Juliana Eberlind[9]
Автограф
IMDbID 0854310

Георг Філіпп Телеман (нім. Georg Philipp Telemann; 14 березня 1681, Магдебург — 25 червня 1767, Гамбург) — німецький композитор епохи бароко, органіст, капельмейстер. Використовував анаграматичний псевдонім Меланте.

Біографія

[ред. | ред. код]

Георг Філіпп Телеман народився в Магдебурзі 14 березня 1681 році, в родині проповідника; у три роки втратив батька; навчався музики в міській латинській школі, пізніше брав уроки теорії музики у К. Кальвера.

Творчість

[ред. | ред. код]

Георг Філіпп Телеман працював у всіх дійсних у той час музичних жанрах; він вільно володів технікою поліфонічного письма, але в прагненні до більшої доступності прийшов до нового для того часу гомофонного письма; його музика вбирала в себе досягнення різних національних шкіл, у тому числі французької та польської. Перу Телемана належать 44 цикли пасіонів (твори на Страсті Господні), з яких відомі 23, більше 20 річних циклів духовних кантат, 52 церковні служби і безліч ораторій. Він є автором 44 опер різних жанрів, у тому числі комічних (збереглися лише 7), 700 арій, близько 600 оркестрових сюїт (увертюр), з яких збереглися 126, а також близько 170 концертів для різних виконуючих соло інструментів, квартетів та інших ансамблів, в тому числі тріо-сонат, 36 фантазій для клавіру, фуг для клавіру і органу та інших творів. До багатьох своїх опер і кантат Телеман сам писав текст.

Див. також

[ред. | ред. код]

На честь композитора названо астероїд 4246 Телеманн.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г д Телеман Георг Филипп // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  3. ↑ а б в Кругосвет — 2000.
  4. ↑ а б в Bergmann W. G. Encyclopædia Britannica
  5. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  6. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  7. ↑ CONOR.Sl
  8. ↑ Г. Риман Телеман // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1254–1255.
  9. ↑ Biographisches Lexikon der Münzmeister und Wardeine, Stempelschneider und Medailleure
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Георг_Філіпп_Телеман