Георг (князь Шаумбург-Ліппе)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг
нім. Georg zu Schaumburg-Lippe
Ім'я при народженні нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe
Народився 10 жовтня 1846(1846-10-10)[1][2]
Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Помер 29 квітня 1911(1911-04-29)[1][2] (64 роки)
Бюккебург, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
Поховання Mausoleum Bückeburgd
Країна  Шаумбург-Ліппе
Діяльність суверен, військовослужбовець
Знання мов німецька
Рід House of Lipped
Батько Адольф I Георг цу Шаумбург-Ліппе
Мати Ерміна цу Вальдек-Пірмонт
Брати, сестри Адольф цу Шаумбург-Ліппе, Іда цу Шаумбург-Ліппе і Ерміна цу Шаумбург-Ліппе
У шлюбі з Марія Анна Саксен-Альтенбурзька
Діти Адольф II (князь Шаумбург-Ліппе), Вольрад цу Шаумбург-Ліппе, Фрідріх Крістіан цу Шаумбург-Ліппе, Moritz Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Peter Prinz zu Schaumburg-Lipped[2], Стефан цу Шаумбург-Ліппе[2], Генріх цу Шаумбург-Ліппе[2], Margaretha Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2] і Elisabeth Prinzessin zu Schaumburg-Lipped[2]
Нагороди
Орден дому Ліппе
Орден дому Ліппе
Орден за мистецтво і науку (Ліппе)
Орден за мистецтво і науку (Ліппе)
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Орден Слона
Орден Слона

Георг (нім. Georg), повне ім'я Стефан Альбрехт Георг цу Шаумбург-Ліппе (нім. Stephan Albrecht Georg zu Schaumburg-Lippe), (нар. 10 жовтня 1846 — пом. 29 квітня 1911) — князь Шаумбург-Ліппе у 1893—1911 роках. Син попереднього князя Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та принцеси Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Офіцер прусської армії. Учасник Франко-прусської війни.

На його честь була названа копальня Георга у Штадтгагені.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 жовтня 1846 року у Бюккебурзі. Був другою дитиною та старшим сином в родині спадкоємного принца Шаумбург-Ліппе Адольфа Георга та його дружини Ерміни цу Вальдек-Пірмонт. Мав старшу сестру Ерміну. Правлячим князем Шаумбург-Ліппе в той час був їхній дід Георг Вільгельм.

Сімейство згодом поповнилося сімома молодшими дітьми, з яких вижили Герман, Іда, Отто Генріх та Адольф. У 1860 році батько успадкував престол князівства.

Георг, після першої військової підготовки, почав навчання у Геттінгенському університеті. Згодом продовжив службу в армії. Після військової угоди між Пруссією та Шаумбург-Ліппе, 7-й Вестфальський єгерський батальон прусської армії був переведений із Клеве до Бюккебургу,[3] і Георг став у ньому капітаном. Брав участь у франко-прусській війні. Пізніше служив в 11-му гусарському полку у Дюссельдорфі, а у 1876—1879 роках — в гусарському полку лейб-гвардії у Потсдамі.

Світлина із заручин Георга та Марії Анни, 1882

У віці 35 років узяв шлюб із 18-річною принцесою Саксен-Альтенбурзькою Марією Анною, небогою правлячого герцога Ернста. Церемонія відбулася 16 квітня 1882 року в Альтенбурзі. Після весілля подружжя проживало у замку міста Штатгагена.[4] У них народилося дев'ятеро дітей:

  • Адольф (1883—1936) — останній князь Шаумбург-Ліппе, був одружений з Елен Елізабет Бішофф-Кортхаус, загинув в авіактастрофі, дітей не мав;
  • Моріц Георг (1884—1920) — принц Шаумбург-Ліппе, одружений не був, дітей не мав;
  • Петер (6 січня—17 травня 1886) — прожив 4 місяці;
  • Вольрад (1887—1962) — голова дому Шаумбург-Ліппе, був одружений із принцесою Батільдою цу Шаумбург-Ліппе, мав чотирьох дітей;
  • Стефан (1891—1965) — був одружений з Інгеборгою Ольденбурзькою, мав двох дітей;
  • Генріх (1894—1952) — був одружений з графинею Марією-Ерікою Гарденберзькою, мали єдину доньку;
  • Маргарита (1896—1897) — прожила 1 рік;
  • Фрідріх Крістіан (1906—1983) — нацистський високопосадовець, письменник, був одружений з графинею Александрою цу Кастелл-Рюденхаузенською, згодом — із Марією Луїзою Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзькою, потім — із Оленою Бартолф, мав трьох дітей від першого шлюбу;
  • Єлизавета (1908—1933) — була одружена із бароном Йоганном Франкенсдорфом, мала двох дітей.

У травні 1893 року Георг став правлячим князем Шаумбург-Ліппе. У листопаді сімейство із двором перебралося до Бюккебургу. В період 1893—1896 років був розширений Бюккебурзький замок, який слугував головною резиденцією. Тоді ж був збудований Бюккебурзький палац, який зайняла вдовіюча матір князя.

У 1907 році кайзер Вільгельм повернув Георгу замок Шаумбург поблизу Рінтельна, захоплений у 1866 році.[5]

Князь помер наступного року після своєї матері. Похований у мавзолеї Бюккебургу.[6]

Нагороди[ред. | ред. код]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Філіп II цу Шаумбург-Ліппе
 
Юліана Гессен-Філіпстальська
 
Георг I
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
Георг I
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
Віктор II
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Вільгельм
 
 
 
 
 
Іда цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
Георг II
 
 
 
 
 
Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Адольф I Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерміна цу Вальдек-Пірмонт
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #139517774 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в г д е ж и к Lundy D. R. The Peerage
  3. 7-й Вестфальський єгерський батальон [1] [Архівовано 21 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (нім.)
  4. Будинок районного суду [2] [Архівовано 5 вересня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. Стаття від 21 квітня 1907 року [3] (англ.)
  6. Мавзолей Бюккебургу [4] [Архівовано 24 вересня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література[ред. | ред. код]

  • Alexander vom Hofe: Vier Prinzen zu Schaumburg-Lippe und das parallele Unrechtssystem. Vierprinzen S.L., Madrid 2006, ISBN 84-609-8523-7.
  • Alexander vom Hofe: Vier Prinzen zu Schaumburg-Lippe, Kammler und von Behr. Vierprinzen S.L., Madrid, 2013, ISBN 978-84-615-5450-8.

Посилання[ред. | ред. код]