Геосервіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геосервіс — географічні сервіси, розроблені на основі сервісу Google Earth.

Широкого поширення, зокрема для освітніх цілей, набули мешапи (від англ. mash up — змішувати), нові комбіновані сервіси, які утворилися від поєднання можливостей геосервісу Google Earth з можливостями інших сервісів Веб 2.0. Наприклад, розміщення користувачами на віртуальних картах своїх фотогра­фій, коментарів, та створення віртуальних спільнот на основі геосервісів.

Деякі геосервіси Інтернету (мешапи):


Геосервіс Вікі-Мапія. Цей сервіс призначений для нане­сення на карту світу назв і фотографій локальних об'єктів. Наприклад, невели­ких озер, мостів, залізничних станцій, окремих будинків. Це середовище, яке об'єднує відомості Google Maps та вікі-технологію. За допомогою цього сервісу можна позначити на карті окремі об'єкти, визначати відстані, площі земельних ділянок, розміщувати свої комен­тарі й зображення окремих об'єктів.

Геосервіс — комбінований сервіс, який забез­печує збереження фотографій та їхню прив'язку до конкретної точки місцевості.

Система глобального позиціонування (Global Positioning System), яка вклю­чає 24 супутники Землі, що літають на низьких висотах навколо Землі, допома­гає в організації освітньої діяльності. Ця система дозволяє точно визначити географічні координати будь-якої точки на планеті. Супутники посилають на землю слабкі радіосигнали. Для приймання цих радіосигналів використову­ються спеціальні пристрої GPS-приймачі. Зазвичай точність визначення міс­цезнаходження — від 8 до декількох десятків метрів[джерело?].

GPS-приймач отримує сигнали з орбітальних супутників GPS та визначає свою позицію в будь-якій точці Землі. Точність визначення позиції залежить від кількості супутників, сигнали яких отримав приймач. Для того, щоб визна­чити місцеположення потрібні стійки сигнали хоча б від трьох супутників.

З появою GPS-пристроїв виникли різні сервіси, які використовують їх мож­ливості. В першу чергу сервіси пов'язані з автомобільними подорожами, коли навігатор допомагає слідувати від точки до точки. Мандрівники та дослідники природи в лісах, у горах, та на воді використовують GPS-приймачі для того, щоб позначити певні точки та скласти ці точки у маршрути.

Крім ділової активності виникло кілька напрямів ігрового та освітнього ви­користання кишенькових GPS-приймачів. В першу чергу, це такі напрями, як геокешингі геотагінг.За допомогою мобільних пристроїв (мобільних телефонів, GPS-навігаторів, відеокамер, цифрових фотоапаратів та інших систем) можна організувати ціка­ву навчальну діяльність.

Сервіс Геокешинг — навчальна гра — «geocaching», (від грецьк. «geo» — Земля та англійського «cache» — схованка) — пов'язаний з пошуком «скарбів» чи розв`язуванням задач із застосуванням географічних координат. Головна ідея гри — гравці ховають «скарби», за допомогою GPS визначають їхні коор­динати й повідомляють про них в Інтернеті. Інші гравці використовують ці координати та свої GPS-приймачі для пошуку захованого. В освітньому геокешенгу учасники гри виконують завдання та використовують можливості GPS-приймачів.

Сервіс Геотагінг — «geotagging» (від грецьк. «geo» — Земля, англ. «tag» — мітка, ярлик) — заснований на використанні як міток географічних GPS координат точки, в якій зроблена фотографія. При розміщенні в мережі нових фотографій учасники проекту додають до неї опис та ключові слова — мітки, за якими фотографія в подальшому може бути знайдена. Застосування таких міток дозволяє сумістити розповіді та фотографії, що розміщено у колекції учасниками проекту, з сервісом цифрових карт Google та отримати зображення точки, в якій зроблено фотографію, на карті Google Maps.

Посилання

[ред. | ред. код]