Герасевич Євген Анатолійович
| Герасевич Євген Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 грудня 1982 Могилів-Подільський | |
| Смерть | 17 лютого 2015 (32 роки) Дебальцеве | |
| Поховання | Могилів-Подільський  | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Євге́н Анато́лійович Герасе́вич (22 грудня 1982 — 17 лютого 2015) — старший солдат Збройних Сил України.
Єдиний син у батьків, мешкав разом з ними в молдовському місті Отач, згодом закінчив школу в м. Могилів-Подільському, Вінницький коледж — за спеціальністю «правознавство».
Проходив строкову військову службу в Хмельницькій області.
В 2009 році з червоним дипломом закінчив навчання в Київському національному університеті внутрішніх справ, за спеціальністю «правознавство». Навчався в Одеському регіональному інституті державного управління, в грудні 2010 року був обраний Головою слухацького самоврядування.
Працював начальником юридичного відділу апарату Могилів-Подільської міської ради та виконкому. Писав вірші.
З початком російської агресії й окупації Криму виступив як доброволець. До Збройних Сил України був мобілізований за частковою мобілізацією в липні 2014 року. Старший розвідник, стрілець 4-го відділення взводу розвідки 128 ОГПБр.
17 лютого 2015 року, під час відходу 128 ОГПБр із Дебальцевого, зник безвісти, потрапивши у засідку вночі в районі приватного сектору — біля міської лікарні. Двох розвідників хвилею від вибуху — відкинуло, через якийсь час вояки за ними повернулися, проте Євгена та Віталія Химича не знайшли.
7 березня 2015 року, до Дніпропетровського моргу волонтери доставили його тіло. Його знайшли за татуюванням серед загиблих, переданих пошуковою місією. На тілі військовослужбовця були помічені сліди осколкових поранень, а в скроні — рана від прицільного пострілу. Наступного дня з почестями, був похований в місті Могилів-Подільський.
Без Євгена залишились батьки, дружина та 12-річний прийомний син.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
17 лютого 2022 року, на фасаді Могилів-Подільської міської ради було відкрито меморіальну дошку Євгенію Герасевичу[1].
- ↑ На міській раді відкрито меморіальну дошку Євгенію Герасевичу. 17.02.2022. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 18 лютого 2022.
- Герасевич Євген Анатолійович [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Родичі шукають двох розвідників із Вінниччини, що зникли під Дебальцевим [Архівовано 14 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Небесна Гвардія
- Указ Президента України від 3 травня 2015 року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші солдати (Україна)
- Народились 22 грудня
- Народились 1982
- Померли 17 лютого
- Померли 2015
- Поховані в Могилеві-Подільському
- Військовики 128-ї гірсько-піхотної бригади
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Могилева-Подільського
- Випускники Національної академії внутрішніх справ України
- Померли в Лутугинському районі