Перейти до вмісту

Герасимов Михайло Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Михайло Олександрович Герасимов
рос. Михаил Александрович Герасимов
Народився21 жовтня 1884(1884-10-21)
Стрельниково
Помер18 квітня 1966(1966-04-18) (81 рік)
Москва
Місце проживанняМосква
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьвинороб, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський університет
Галузьвиноробство
ЗакладМосковський технологічний інститут харчової промисловості
Посадазавідувач кафедрою виноробства
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор сільськогосподарських наук
Відомі учніНілов Василь Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора

Михайло Олександрович Герасимов (рос. Михаил Александрович Герасимов; нар. 21 жовтня 1884(18841021), Стрельниково — пом. 18 квітня 1966, Москва) — радянський вчений в області виноробства. Доктор сільськогосподарських наук з 1941 року, професор з 1944 року, член-кореспондент Італійської академії виноградарства і виноробства з 1961 року, почесний доктор Угорського інституту садівництва, виноградарства та виноробства з 1963 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 9 (21) жовтня 1884(18841021) року в селі Стрельниковому (нині Орловська область, Росія). У 1909 закінчив природничий факультет Московського університету. Один з організаторів російського виноробства. У 1919 році працював у виноробному господарстві в Абрау-Дюрсо, з 1923-го по 1931 рік — в Державному Нікітському ботанічному саду, з 1931-го по 1936 рік — в Науково-дослідному інституті виноградарства і виноробства в Грузії. З 1936 року — головний винороб Наркомхарчпрому СРСР, а з 1938 року — головний інженер-винороб тресту Главвино. Одночасно з 1953 року завідувач кафедрою виноробства Московського технологічних інституту харчової промисловості. Був головою Центральної дегустаційної комісії, головою постійної технологічної комісії Міжнародного бюро вин.

Помер в Москві 18 квітня 1966 року.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Досліджував питання дозрівання і старіння вин. Розробив технологічні основи розвитку десертного виноробства для різних кліматичних зон, основи і методи термічної обробки вин для прискорення їх дозрівання, встановив причини недобродів вин і запропонував способи їх усунення. Вченим вивчені питання очищення і поліпшення якості вин при обробці їх холодом, застосування в практиці виноробства сірчистого ангідриду, раціоналізації виробництва виннокислотного сировини. Науково обґрунтував і впровадив у виробництво технологію нового типу вина — Радянського хересу. Автор 150 наукових праць, 3 винаходів. Серед робіт:

  • Созревание и старение вина. — Москва, 1939;
  • Избранные работы по виноделию 1925—1955. — Москва, 1955;
  • Технология вина. — 3-е изд. — Москва, 1964.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]