Герберт Вагнер (генерал)

Герберт Вагнер
Народився	19 січня 1896(1896-01-19) Штутгарт, Вюртемберзьке королівство, Німецька імперія
Помер	5 вересня 1968(1968-09-05) (72 роки) Штутгарт, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена «За військові заслуги» (Вюртемберг) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Герберт Вагнер (нім. Herbert Wagner; 19 січня 1896, Штутгарт — 5 вересня 1968, Роммельсгаузен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Син директора банку Карла Вагнера і його дружини Емми, уродженої Райнігер. 2 серпня 1914 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 вересня 1937 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 1-го армійського корпусу, з 26 серпня 1939 року — 3-ї армії. З 15 жовтня 1939 року служив в штабі начальника транспорту. З 12 січня 1940 по 26 жовтня 1942 року — начальник відділу вітчизняного транспорту Генштабу сухопутних військ. З 6 грудня 1942 по 29 березня 1943 року — командир 215-го артилерійського, з 1 квітня 1943 року — 405-го гренадерського полку 121-ї піхотної дивізії. 30 червня 1943 року відряджений в штаб групи армій «Північ». З 5 липня 1943 року виконував обов'язки командира 212-ї піхотної дивізії. З 12 серпня 1943 року — командир 132-ї піхотної дивізії. З 8 січня 1945 року — вищий артилерійський командир 302. 2 травня 1945 року взятий в полон. 25 вересня 1947 року звільнений.

Сім'я

26 вересня 1924 року одружився з баронесою Марією Луїзою фон Гаммерштайн-Екворд. В пари народились 3 сини (1925, 1930, 1931) і дочка (1937).

Звання

• Фанен-юнкер (2 серпня 1914)
• Лейтенант без патенту (19 липня 1915) — пізніше отримав патент від 19 грудня 1913 року.
• Оберлейтенант (1 листопада 1923)
• Гауптман (1 серпня 1928)
• Майор (1 листопада 1934)
• Оберстлейтенант (1 серпня 1937)
• Оберст (1 лютого 1940)
• Генерал-майор (1 серпня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 червня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (24 вересня 1939)
  • 1-го класу (1 квітня 1943)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (25 жовтня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно.
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (17 серпня 1944)
• Відзначений у Вермахтберіхт (20 вересня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (23 жовтня 1944)

Література

• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Dörr M. Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3

Посилання

• Біографічні дані.