Герб Дебальцевого
| Герб Дебальцевого | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Герб Дебальцевого в форматі УГТ | |
.png) Герб Дебальцевого радянського періоду | |
| Деталі | |
| Носій | Дебальцеве |
| Затверджений | 25 лютого 1998 року |
| Корона | срібна міська |
Герб Деба́льцевого — офіційний символ міста Дебальцевого затверджений 25 лютого 1998 року рішенням міської ради № 25/17. Автор — С. М. Мірошниченко.
Щит герба розділений перекинуто-вилоподібно червоним, зеленим і чорним кольорами. У верхній частині на поділі — золоте сонце. У нижній частині — золотий символ залізниці. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями і по сторонах обрамлений квітучою галузкою каштана (праворуч) і осінньою галузкою клена (ліворуч) натуральних кольорів. Галузки оповиті червоною стрічкою з написом золотими літерами «ДЕБАЛЬЦЕВЕ» у нижній частині.
- Червоний колір — символ любові, мужності і сміливості, що притаманні здавна жителями цих місць. Червоний колір — це також колір розпеченого металу, що вказує на одне з найстаріших підприємств міста: ВАТ «Дебальцевський завод металургійного машинобудування»;
- Зелений колір символізує достаток, що дає людям тутешня земля, а також колір рослинності і трав у краї;
- Чорний колір — це колір вугільного басейну, у якому розташоване місто.
- Сонце є символом багатства, світла і надії;
- Другою фігурою герба є емблема працівників залізничного транспорту. Це в першу чергу говорить про те, що місто бере свій початок із прокладення залізниці в даному районі, і в другу — Дебальцеве є найбільшим залізничним вузлом на Україні;
- Срібна корона над щитом герба вказує на той факт, що Дебальцеве є містом обласного підпорядкування;
- Кленова і каштанова галузки символізують дерева, що ростуть у місті.
Герб часів СРСР затверджений у 1978 році. У червоному п'ятикутному щиті з лазуровою базою — лазуровий п'ятикутник з чорним териконом, опорою лінії електропередачі, золотими шестірнею, контуром тепловоза і датою 1878. База обтяжена чорною назвою міста. Автор — О. Матюхін.
- Українська геральдика [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.]