Перейти до вмісту

Гергієва Лариса Абісалівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гергієва Лариса Абісалівна
Основна інформація
Дата народження27 лютого 1952(1952-02-27) (72 роки)
Місце народженняБєльці, Молдавська РСР, СРСР
Роки активності1970 — тепер. час
Громадянство СРСР
 Росія
 Україна
Професіївчителька музики, піаністка
Інструментифортепіано
Нагороди
народний артист Російської Федерації Заслужений артист Російської Федерації
медаль «На славу Осетії»
Народний артист України
Орден Дружби (Південна Осетія)
Брати, сестриГергієв Валерій Абісалович

Лариса Абісалівна Гергієва (ос. Ге́ргиты Абиса́лы ки́згӕ Ла́рисӕ ; 27 лютого 1952, Бєльці, Молдавська РСР, СРСР ) - радянська, українська та російська піаністка та оперна режисерка. Народна артистка Російської Федерації (2011), Народна артистка України (2006).

Художній керівник Північно-Осетинського державного театру опери та балету та «Академії молодих співаків» Маріїнського театру . Сестра Валерія Гергієва, дружина Грайра Ханеданьяна .

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 27 лютого 1952 року у місті Бєльці Молдавської РСР. Закінчила Північно-Осетинське училище мистецтв (м. Орджонікідзе, нині Владикавказ ), фортепіанне відділення (1972). У 1972-1976 роках. навчалася на фортепіанному факультеті Ростовського державного музично-педагогічного інституту . Під час навчання із 1967 року працювала у цих же навчальних закладах концертмейстером.

З 1975 року – педагог зі спеціального фортепіано у Північно-Осетинському училищі мистецтв та концертмейстер Північно-Осетинського музичного театру. У 1977 році стажувалася в Ленінградській державній консерваторії .

З 1987 по 1998 роки - концертмейстер Пермського академічного театру опери та балету ім. П. І. Чайковського . У роки роботи в м. Пермі гастролювала країнами світу ( Велика Британія, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Португалія, Франція, США тощо), виступаючи і записуючись концертмейстером з Ольгою Бородіною (постійно), а також з Дмитром Хворостовським та іншими видатними співаками. Організувала в Пермі всеросійський та міжнародний (1993 рік) конкурси молодих оперних співаків. Разом з чоловіком Грайром Ханеданьяном та іншими солістами Театру опери та балету багато й охоче концертувала у різних залах м. Пермі — від фойє театру до клубів за місцем проживання. У концертах виступала також із музикознавчими коментарями. Брала участь в організації на пермській сцені двох фестивалів «Грайр Ханеданьян запрошує» (1990, 1992 роки), гостями яких стали визначні представники сучасної оперної сцени.

Як концертмейстер брала участь у багатьох всесоюзних та міжнародних конкурсах, є дипломантом ряду з них (імені Федора Шаляпіна в м. Казані, імені Георга Отса в м. Таллінні, ім. Миколи Римського-Корсакова в м . Санкт- Петербурзі та ін). Відзначена спеціальним призом (як найкращий концертмейстер) на міжнародному конкурсі Бі-Бі-Сі (Велика Британія). Член журі низки конкурсів, організатор та генеральний директор Конкурсу молодих оперних співаків імені Миколи Римського-Корсакова у м. Санкт-Петербурзі (з 1994 року). Член Міжнародної асоціації експертів з вокалу (з 1994 р. ).

З 1998 року живе та працює у Санкт-Петербурзі, художній керівник «Академії молодих співаків» Маріїнського театру .

Вела цикли авторських передач на радіо " Орфей": "Я - концертмейстер" , "Легендарні співаки Імператорських театрів", "У гостях у Лариси Гергієвої" .

Постановки

[ред. | ред. код]

на сцені Маріїнського театру :

  • "Казки Гофмана" (2000, режисер - Марта Домінго);
  • "Золотий півник" (2003);
  • «Кам'яний гість» (напівсценічне виконання);
  • "Снігуронька" (2004);
  • « Аріадна на Наксосі » (2004 та 2011);
  • «Подорож до Реймсу» (2005);
  • «Казка про царя Салтана» (2005);
  • "Чарівна флейта", "Фальстаф" (2006);
  • «Севільський цирульник» (напівсценічне виконання, 2008);
  • "Русалка" (2009);
  • "Опера про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем" (2009);
  • "Одруження" (2009);
  • "Важка" (2009);
  • «Шпонька та його тітонька» (2009);
  • "Коляска" (2009);
  • «Травнева ніч» (2009);
  • «Дон Кіхот» (2010, концертне виконання за участю Ферруччо Фурланетто);
  • «Станційний доглядач» (2011);
  • "Моя прекрасна леді" (2012).

на сцені Північно-Осетинського театру опери та балету :

  • Балет «Лускунчик» Чайковського
  • Опери «Іоланта» Чайковського
  • «Кармен» Бізе
  • "Мауглі" ("Син людський") О. Лубченко (2006)
  • «Трубадур» Верді (2011)
  • «Агріпіна» Генделя (2012)

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Президента Украины № 698/2006 «О награждении государственными наградами Украины граждан иностранных государств по случаю 15-й годовщины независимости Украины». Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 8 березня 2019.
  2. Указ Президента Российской Федерации от 21 марта 2011 года № 336 "О присвоении почётного звания «Народный артист Российской Федерации». Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  3. Указ Президента Российской Федерации от 30 мая 1995 года № 551 «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 8 березня 2019.
  4. Указ «О награждении Орденом Дружбы Гергиевой Л. А.»
  5. Мединский вручил государственные награды Алентовой, Кехману и Гурцкой. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 23 серпня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]