Герд фон Блоттніц
| Герд фон Блоттніц | |
|---|---|
| Народився | 22 жовтня 1936 (88 років) Берлін, Третій Райх |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | найманець, військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
Герд фон Блоттніц (нім. Gerd von Blottnitz; 22 жовтня 1936, Берлін) — німецький найманець.
Представник знатного роду Блох фон Блоттніц. Син гауптмана вермахту. Після Другої світової війни сім'я була вигнана з Ельблонга і оселилась в Нижній Саксонії. В 1949 році сім'я переїхала в Південну Африку, де в наступному році купила ферму. Після навчання в Південній Африці Блоттніц повернувся в Західну Німеччину, де півтора роки служив в ВПС і навчався в офіцерському училищі, після чого повернувся в Африку.[1]
Коли в 1964 році уряд Конго розпочав вербування найманців для придушення повстання Сімба, Блоттніц став сержантом 52-ї команди, яку очолював Зігфрід Мюллер.[2] З січня 1965 року — скарбник 5-ї команди Майка Гоара.[3][4] Восени того ж року Блоттніца запідозрили в крадіжці зарплати найманців. Він здійснив на віихідні поїздку з Альбервілля в Леопольдвіль, а щоб не залишати гроші без нагляду, заніс їх контрабандою на літак Lockheed C-130 ВПС США і задекларував як багаж американського офіцера, що ледь не спричинило дипломатичну напругу між урядами США і Конго. Зрештою суд зняв с Блоттніца звинувачення в крадіжці.[5]
Блоттніц став відомий широкій публіці після появи в пропагандистському фільмі НДР «Команда 52» Вальтера Гейновскі, в якому було показане інтерв'ю Блоттніца західнонімецькому журналісту Герду Гайдеманну.[1]
- Christian Bunnenberg: Der „Kongo-Müller“. Eine deutsche Söldnerkarriere (Europa-Übersee; Bd. 19). Lit-Verlag, Münster 2006, ISBN 978-3-8258-9900-4, S. 48–58
- ↑ а б http://www.defa.de/cms/DesktopDefault.aspx?TabID=412&FilmID=Q6UJ9A004QLX
- ↑ http://www.kriegsreisende.de/relikte/kongo-mueller.htm
- ↑ Архівна копія на сайті Wayback Machine.
- ↑ Mike Hoare: Congo Mercenary, Paladin Press, Boulder/Colorado 2008, ISBN 978-1-58160-639-3, p. 173
- ↑ Mike Hoare: Congo Mercenary, Paladin Press, Boulder/Colorado 2008, ISBN 978-1-58160-639-3, pp 246–247