Герман Врангель
Герман Врангель | |
---|---|
швед. Herman Wrangel af Salmis[1] | |
Народився | 29 червня 1587[2][3] Лівонія[2][3] |
Помер | 11 грудня 1643[2][3] (56 років) Рига, Шведська Лівонія, Швеція[2][3][4] |
Поховання | Скуклостер[2][4] |
Діяльність | політик, землевласник, військовослужбовець, губернатор |
Знання мов | шведська |
Учасник | Тридцятирічна війна |
Суспільний стан | аристократія[1][2][…] |
Військове звання | маршал[2][3][5] |
Рід | Врангеліd[1][2][…] |
Батько | Hannes von Wrangel, Lord of Rannamoisa, Valkla and Elistvered[6] |
Мати | Barbara von Anrepd[6] |
Брати, сестри | Dorothea Wrangeld |
У шлюбі з | Amelie of Nassau-Siegend[1][4], Margareta Gripd[4] і Catharina Gyllenstiernad[4] |
Діти (7[3]) | Waldemar von Wrangeld, Maria Kristina Wrangeld[4], Карл-Густав Врангель[4], Johan Mauritz Wrangeld[4] і Adolf Herman Wrangeld[4] |
Нагороди | |
Герман Врангель (швед. Herman Wrangel; *1584 або 1587, Ліфляндії — †11 грудня 1643, Рига) — шведський фельдмаршал.
У битві біля Кокенгузене в 1607 р. потрапив у полон до московитів; незабаром був відпущений і брав участь в облозі Івангорода. 1609 р. Г.Врангель командував окремим загоном проти поляків; незабаром король Карл IX Ваза послав його в похід проти данців, які захопили його в полон. Випущений у 1613 р.; продовжував служити, в 1621 р. був фельдмаршалом, здобуваючи перемоги над поляками у Ліфляндії і Пруссії, а в 1629 р. змусив їх просити перемир'я. Беручи участь в поході Ґустава ІІ Адольфа Вази, Г. Врангель повернувся після смерті короля в Ліфляндію, уклав в 1635 р. мир з Польщею в Стумсдорфе і через рік посланий управляти Померанією. Там він розбив австрійського генерала Мірціна, з'єднався з фельдмаршалом Ваннером в 1638 р., але посварився з ним через план кампанії і був відкликаний королевою Кристиною. Призначений генерал-губернатором Ліфляндії.
Г. Врангель помер в Ризі у 1643, залишивши сина (Карла-Ґустава), слава якого затьмарила славу батька.
Батько Марії Кристини Вранґель і Карла-Ґустава Вранґеля.
- Runeberg [Архівовано 3 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Historiesajten [Архівовано 15 лютого 2020 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г Huberty M., Giraud A., Magdelaine F. l'Allemagne dynastique Tome III: Brunswick-Nassau-Schwarzbourg — 1981. — Т. 3. — ISBN 978-2-402-06707-2
- ↑ а б в г д е ж и к dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis Nassau — Залтбоммел: Europese bibliotheek, 1970.
- ↑ а б в г д е ж и к A.W.E. Dek De afstammelingen van Juliana van Stolberg tot aan het jaar van de Vrede van Münster // Spiegel der Historie — 1968. — Т. 7/8. — С. 228–303.
- ↑ а б в г д е ж и к Elgenstierna G. Den introducerade svenska adelns ättartavlor — Stockholm: Norstedts förlag, 1936. — Т. 9. — С. 33–34.
- ↑ A.A. Vorsterman van Oyen Het vorstenhuis Oranje-Nassau: Van de vroegste tijden tot heden — Лейден, Utrecht: Uitgeverij A.W. Sijthoff, 1882.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics — 2003.