Герман Ессер
| Герман Ессер | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Hermann Esser | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Народився | 29 липня 1900[1][2][…] Рермос, Дахау, Верхня Баварія, Баварське королівство, Німецький Райх | |||||||||||||||
| Помер | 7 лютого 1981[1][2][…] (80 років) Дітрамсцель, Бад-Тельц-Вольфратсгаузен, Верхня Баварія, Баварія, Німеччина | |||||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||||
| Діяльність | політик, журналіст | |||||||||||||||
| Знання мов | німецька[2] | |||||||||||||||
| Заклад | Völkischer Beobachter | |||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
| Членство | Burschenschaft Danubia Münchend[4] і СС[5] | |||||||||||||||
| Посада | депутат рейхстагу Третього рейхуd | |||||||||||||||
| Військове звання | Группенфюрер | |||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[5], Незалежна соціал-демократична партія Німеччини і Німецька робітнича партія | |||||||||||||||
| Конфесія | римо-католик[d][5] | |||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||
Герман Ессер (нім. Hermann Esser; 29 липня 1900, Рермос, Дахау — 7 лютого 1981, Дітрамсцель) — один з перших послідовників Адольфа Гітлера, журналіст, політичний та державний діяч нацистської Німеччини, групеннфюрер націонал-соціалістичного авіакорпусу (1943). Герман Ессер народився 29 липня 1900-го року, в комуні Рермос, в землі Баварія (Röhrmoos, Kingdom of Bavaria). Він брав участь у Першій світовій війні, після якої деякий час був соціал-демократом. Ессер став першим представником соціал-демократичного руху, який вступив у Німецьку робітичну партію в листопаді 1919-го року. Потім він став членом № 2 в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини (НСДАП).
Ессер працював журналістом, а також зарекомендував себе чудовим оратором та спритним тактиком. З 1919-го року він був редактором газети «Völkischer Beobachter», яка з 1920-го року була друкованим органом НСДАП. Герман був важливою сполучною ланкою при створенні програми НСДАП, яка складалася з 25 пунктів. Саме його вважали одним із найголовніших послідовників Адольфа Гітлера.
Ессер народився в Рермосі. Він був сином державного службовця. Здобув освіту в Середній загальноосвітній школі в Кемптені. Будучи підлітком Ессер добровільно пішов на фронт в роки Першої світової війни.
В 1923 році Герман Ессер був призначений «першим пропагандистом НСДАП». Хвороба не зупинила його від активної участі 8 листопада 1923-го року в Пивному путчі, який пройшов у величезному пивному залі «Bürgerbräukeller». Ессеру було доручено розробити «Звернення до німецького народу». Учасники Пивного путчу, враховуючи Адольфа Гітлера, отримали за порушення громадського порядку тюремні терміни різної тривалості. Герман був засуджений до трьох місяців тюрми.
До 1933-го року Герман тримав позицію редактора і працював в міській раді Мюнхена. Він був членом Баварського парламенту, був баварським державним міністром і керував мюнхенською Державною канцелярією. З 1933 по 30 січня 1934 р.р. він був головою Баварського ландтагу, а в період с березня 1934 по 1935 р.р. — баварським міністром по економічних питаннях.
Політичні інсинуації і скандал, спалахнувший на фоні розлучення Германа, привів до втрати частини його політичного впливу. Після трьох років шлюбу з Терезою Дайнінгер, Ессер завів інтригу з фрау Штрасмайер, після чого повернувся до дружини. Проте восени 1934-го року він знову покинув Терезу і пішов до Анни Бахерль, яка через рік народила від нього сина. Його прохання про розлучення так і залишилось би не вирішеним, якби до справи не приєднався сам Гітлер.
Кар'єра колись шанованого представника НСДАП, власника численних партійних відзнак, в 1935-у році виявилося в глухому куті. Тільки через чотири роки Ессер отримав пост статс-секретаря в Імперському міністерстві народної освіти та пропаганди який, по суті, не давав йому ніякої влади, проте добре забезпечував матеріально. В період з 1933-го по 1945-ий р.р. Герман був одним з депутатів Рейхстагу, а також віце-президентом Рейхстагу. У 1939-у році Герман Ессер опублікував книгу антисемітського характеру під назвою «Die jüdische Weltpest».
По закінченню Другої світової війни, в ході заходів по очищенню від наслідків націонал-соціалістичного режиму, Ессера розцінили як «незначного попутника». Після денацифікації з 1945-го по 1947-ий рік він перебував в американському полоні. Нова влада Німеччини в 1949-у році прийшли до висновку, що Ессер не «попутник», а «великий злочинець», і його засудили до п'яти років табору. Він отримав свободу в 1952-у році.
Герман Ессер помер в Дітрамсцелі, Баварія, 7 лютого 1981-го року. На той час йому було 81 рік.
- Почесний знак Кобург
- Орден крові (9 листопада 1933)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Золотий партійний знак НСДАП
- Німецький Олімпійський знак 1-го і 2-го класу
- Почесний знак Німецького Червоного хреста 2-го ступеня і великий хрест із зіркою
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі, сріблі та золоті (25 років)
- Савойський військовий орден, великий офіцерський хрест (Італія)
- Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест
- Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест
- Орден Священного скарбу 1-го ступеня (Японія)
- Die jüdische Weltpest. Judendämmerung auf dem Erdball. Eher, München 1939.
- «Bayerns Retter heißt Adolf Hitler.» Ansprache des Stadtrats Hermann Esser. Nationaler Schallplatten Dienst, Berlin.
- «Hitler der Grosse Liebhaber». 1949
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #122330811 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- ↑ а б в https://verwaltungshandbuch.bavarikon.de/VWH/Esser,_Hermann
- Miller, Michael D. & Schulz, Andreas (2012). Gauleiter: The Regional Leaders Of The Nazi Party And Their Deputies, 1925-1945 (Herbert Albrecht-H. Wilhelm Huttmann)-Volume 1. R. James Bender Publishing.
- Norbert Frei: Nationalsozialistische Eroberung der Provinzpresse. Gleichschaltung, Selbstanpassung und Resistenz in Bayern. Stuttgart 1980 (ISBN 3-421-01964-9).
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Frankfurt a. M. 2003 (ISBN 3-10-039309-0).
- Gerhard Paul: Aufstand der Bilder. Die NS-Propaganda vor 1933. 2. Aufl., Bonn 1992 (ISBN 3-8012-5015-6).
- Jana Richter Hermann Esser. in: Hermann Weiß (Hg.): Biographisches Lexikon zum Dritten Reich. Frankfurt a. M. 1998, S. 113 (ISBN 3-10-091052-4).
- Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 23 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Біографія Германа Ессера. [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
- Народились 29 липня
- Народились 1900
- Померли 7 лютого
- Померли 1981
- Померли в Баварії
- Члени НСДАП
- Нагороджені Орденом Крові
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені Золотим партійним знаком НСДАП
- Нагороджені Німецьким Олімпійським знаком 1-го класу
- Нагороджені Німецьким Олімпійським знаком 2-го класу
- Нагороджені почесним знаком Німецького Червоного Хреста
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Командори ордена Заслуг (Угорщина)
- Великі офіцери Савойського військового ордена
- Великі офіцери ордена Корони Італії
- Кавалери ордена Вранішнього сонця 1 класу
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в золоті
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в сріблі
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у НСДАП» в бронзі
- Нагороджені Почесним знаком Кобург
- Німецькі журналісти
- Німецькі письменники
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Офіцери НСФК
- Нацистська пропаганда
- Депутати рейхстагу (Третій Рейх)
- Засуджені