Герман Поточник
| Герман Поточник | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 грудня 1892 Пула, Істрійська жупанія, Хорватія[1] |
| Помер | 27 серпня 1929[2] (36 років) Відень, Перша Австрійська Республіка[1] ·пневмонія |
| Країна | .svg){kind=small} Королівство Югославія Австро-Угорщина |
| Діяльність | бортінженер, винахідник, інженер-механік, інженер, офіцер |
| Alma mater | Віденський технічний університет |
| Галузь | машинобудування[3] і космонавтика[3] |
| Війна | Перша світова війна |
 Герман Поточник у Вікісховищі | |
Герман Поточник (словен. Herman(n) Potočnik, псевдонім Герман Нордунг[4], нім. Hermann Noordung; 22 грудня 1892 року, Пула, Австро-Угорщина[5] — 27 серпня 1929 року, Відень, Австрія) — австро-угорський ракетний інженер і один з піонерів космонавтики, за національністю словенець.
Після смерті батька (1894) зростав у Марбургу-на-Драві (герцогство Штирія[6]). Пізніше навчався (ймовірно, за підтримки дядька, генерал-майора імператорської і королівської армії[de]) в армійських школах у Моравії, у 1910—1913 — у Військово-технічній академії[de][7] в Мьодлінгу, яку закінчив за спеціальністю «будівництво мостів і залізниць» зі ступенем інженера в званні молодшого лейтенанта.
У Першу світову війну служив у Галичині, Сербії та Боснії; в 1915 отримав звання старшого лейтенанта. У 1919 р. у званні капітана вийшов у відставку за станом здоров'я (туберкульоз). Вивчав електротехніку та машинобудування у Віденському технічному університеті. З 1925 р. присвятив себе проблем ракетобудування та космічної техніки.
В кінці 1928 році під псевдонімом Герман Нордунг опублікував єдину книгу «Проблема подолання космічного простору. Ракетний двигун» (нім. Das Problem der Befahrung des Weltraums. Der Raketen-Motor), яку берлінський видавець Ріхард Карл Шмідт випустив з офіційним роком видання 1929.
Внаслідок хронічної хвороби (туберкульоз) залишився неодруженим; жив у свого брата Адольфа у Відні. Помер у бідності в 1929 році, у віці 36 років, від запалення легенів. У некрологах, опублікованих у газетах Марибора, відзначалися його військові і академічні заслуги, але не роботи про космічний політ.
(модуль космічної станції)
На 188 сторінках своєї книги, що містила 100 ілюстрацій, Г. Поточник запропонував варіанти створення космічних станцій і геостаціонарних супутників. Він докладно описав космічну станцію, що складається з 3 модулів, пов'язаних кабелем: «житлового колеса», яке повинне було постійно обертатися для створення штучної сили тяжіння, електростанції, яка виробляє енергію з сонячного випромінювання через параболічне дзеркало, і обсерваторії.
Висловлена Г. Поточником ідея так званого «стаціонарного супутника» на висоті приблизно 36 000 км, який постійно може висіти над певною точкою Землі, здійснена пізніше у вигляді телекомунікаційних та метеорологічних супутників на геосинхронній орбіті.
Книга була перекладена російською (1935), словенською (1986) і англійською (1999, НАСА) мовами.
Ідеї Г. Поточника вперше були підтримані Товариством міжпланетних сполучень у 1952 році, коли Вернер фон Браун опублікував концепцію орбітальної станції, яка могла бути натхненна круглою формою, що пропонувалася Г. Поточником. Російське видання книги могло вплинути на роботи Сергія Павловича Корольова. Натомість у віденському оточенні автора книга була сприйнята як низка фантазій.
- Ім'я Г. Поточника носить одна з вулиць в Ґраці, столиці Штирії.
- Пропозиція в 1990-і роки назвати міжнародну космічну станцію ім'ям Г. Поточника не була підтримана.
- До 100-річчя Г. Поточника Австрійською поштою у 1992 році було випущено поштову марку[8].
- У вересні 2012 в громаді Витанє (Нижня Штирія, Словенія), де жили бабуся і дідусь Г. Поточника, за сприяння ЄС та міністерства культури Словенії відкрито Культурний центр європейських космічних технологій (KSEVT), як художній проект, який повинен займатися культурними питаннями космічного польоту[9]. Архітектура будівлі відтворює першу космічну станцію, яку придумала людина в той час, коли освоєння космосу було ще мрією[10].
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #113560095 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Нордунг Герман // Космонавтика. Энциклопедия / Гл. ред. В. П. Глушко. — Москва : Советская энциклопедия, 1985. — С. 269.
- ↑ Нині — місто в жупанії Істрія, Хорватія.
- ↑ Нині — Марибор, Словенія.
- ↑ Нині — Мьодлінгський технічний університет[de].
- ↑ 100. Geburtstag des Raumfahrtpioniers Hermann Potocnik (нім.). Austria-Forum. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 15 грудня 2014.
- ↑ Höller H. G. Das Jahr, in dem Vitanje Kontakt aufnimmt // Falter (Wochenzeitung). — Wien, 13.01.2010. — № 2. — S. 52.
- ↑ Riedl J.[de] Raumschiff Vitanje // Die Zeit. — Hamburg, 13.09.2012. — № 38. — S. 18.
- Keimel R. Potočnik Hermann // Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). — Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 1983. — Bd. 8. — S. 232. — ISBN 3-7001-0187-2.
- Diem P., Schinnerl I. Potočnik, Herman (нім.). Austria-Forum. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 15 грудня 2014.