Перейти до вмісту

Герман Рехлінг

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герман Рехлінг
Народився12 листопада 1872(1872-11-12)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Фельклінген, Saarbrückend[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер24 серпня 1955(1955-08-24)[1][2][3] (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мангайм, ФРН[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпромисловець Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьпромисловість[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLudwigsgymnasium Saarbrückend Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнімецька[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАсоціація німецьких інженерівd Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званняРотмістр
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоKarl Röchlingd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зDorothea Röchlingd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Лицарський Хрест Воєнних заслуг з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Медаль «За вислугу років у ландвері» (Пруссія)
Галліполійська зірка
Галліполійська зірка
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Хрест «За заслуги у військовій допомозі»
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Орден Святого Михаїла (Баварія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Лідер воєнної економіки
Лідер воєнної економіки

Герман Рехлінг (нім. Hermann Röchling; 21 листопада 1872, Фельклінген24 серпня 1955, Мангайм) — німецький підприємець. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син підприємця Карла Рехлінга. В 1898 році батько передав Герману компанію Völklinger Hütte. Учасник Першої світової війни, ротмістр 7-го драгунського полку. В 1915 році призначений керівником металургійного заводу, який виготовляв особливу сталь для сталевих шоломів. В 1919 році заарештований французькою владою і звинувачений у воєнних злочинах, проте був звільнений за умови передачі 60% акцій Völklinger Hütte французькому уряду. Згодом став одним із провідних німецьких промисловців: голова контрольної ради і власник фірми «Залізні і сталеливарні заводи» (Eisen- und Stallwerke GnbH, Фельклінген), головний співвласник концерну Gebrider Rochling Eisenhandelsgesellschaft (Людвігсгафен), голова контрольних рад фірм «Об'єднане будівельне товариство 1904» (Allgemeinenen Baugenossenschaft 1904), Hallische Salzwerke und Chemische Fabrik Kalbe і «Металургійні заводи братів Рехлінг» (Stahlwerke Rochling-Bruders AG). Також Рехлінг був військово-економічним радником імперського уряду. Після Французької кампанії був призначений уповноваженим з металургійних заводів Мозеля і Мерт-е-Мозеля, а також уповноваженим з озброєння, а представники його концерну також зайняли посади уповноважених з сталеливарної промисловості в інших окупованих країнах. Крім того, Рехлінг був головою Імперської сталеливарної асоціації і входив до складу ради Імперського банку. Після війни заарештований американськими військами і переданий французькій владі, яка засудила Рехлінга до 10 років ув'язнення з позбавленням громадянських прав і конфіскацією всього майна. В серпні 1951 року достроково звільнений за станом здоров'я, але із забороною відвідувати Саар. Через 4 роки помер від наслідків ув'язнення.

Оцінка сучасників

[ред. | ред. код]

Рехлінг користувався любов'ю робітників за турботу про здоров'я і добробут їхніх сімей, зокрема безкоштовну шкільну освіту для дітей робітників і медичне обслуговування. Рехлінг за свій рахунок відкрив госпіталь для робітників металургійних заводів.[5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. Биографический энциклопедический словарь. М., 2003
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #121748626 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. а б в Munzinger Personen
  4. а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. Hupertz, Heike. Arte-Doku „Der Stahlbaron“: Die schillernde Figur des Stahlbarons. FAZ.NET (нім.). ISSN 0174-4909. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.
  6. а б Röchling, Hermann - TracesOfWar.com. www.tracesofwar.com. Архів оригіналу за 17 липня 2021. Процитовано 17 липня 2021.