Перейти до вмісту

Герта Вамбахер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Герта Вамбахер
нім. Hertha Wambacher
Народилася9 березня 1903(1903-03-09)[1]
Відень, Австро-Угорщина[1]
Померла25 квітня 1950(1950-04-25)[1] (47 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками[1]
·злоякісна пухлина
Країна Австрія
Діяльністьфізикиня, викладачка університету
Alma materВіденський університет
Галузьфізик
ЗакладВіденський університет
Науковий керівникМарієтта Блау
ПартіяНаціонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
CMNS: Герта Вамбахер у Вікісховищі

Герта Марія Фердинанда Вамбахер (нім. Hertha Maria Ferdinanda Wambacher[2]; 9 березня 1903, Відень, Австро-Угорщина — 25 квітня 1950 року, Відень, Австрія) — австрійська вчена-фізик.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у Відні в сім'ї фабриканта[2]. 1922 року закінчила старшу школу для дівчаток[de] Асоціації додаткової освіти жінок. Вступила до Віденського університету на філософський факультет, відвідувала лекції з юриспруденції[3][4][к 1]1924 року пропустила академічний рік за станом здоров'я, а після повернення в університет під впливом Марієтти Блау пейшлася на фізику[5].

Докторську дисертацію про фотоефект радіоактивного випромінювання готувала під керівництвом Марієтти Блау, з якою продовжила співпрацю в Інституті радію[en] Австрійської академії наук і після захисту 1932 року. Результатом їхньої спільної діяльності став фотографічний метод виявлення іонізуючих частинок. За ці методичні розробки Блау і Вамбахер 1937 року відзначено премією Лібена[de]. Того ж року Блау і Вамбахер спільно виявили «зірки розпаду», згодом названі зірками Блау-Вамбахер (англ. Blau-Wambacher stars), на фотопластинках, підданих багатомісячному впливу космічної радіації на висоті 2300 м над рівнем моря. Ці зірки є траєкторіями частинок, що виникають під час ядерних реакцій сколювання між космічними променями і ядрами атомів фотоемульсії[2][5].

Герта Вамбахер продовжила роботу з ідентифікації частинок ядерних реакцій у фотоемульсії і після того, як 1938 року Блау напередодні аншлюсу довелося покинути Австрію і перебратися в Норвегію. Захист цієї роботи 1940 року забезпечив їй право на викладацьку діяльність.

Вамбахер почала читати лекції у Віденському університеті. Від 1930-х років вона також працювала у Другому фізичному інституті Віденського університету під керівництвом Георга Стеттера[en][2].

1945 року Вамбахер, яка, за її словами, таємно перебувала в НСДАП від 1934 року, звільнено з університету і вона опинилася в Радянському Союзі. Додому вона повернулася тільки 1946 року. У Вамбахер діагностували рак, але вона продовжувала роботу в дослідницькій лабораторії у Відні[5].

Герта Вамбахер померла від раку 25 квітня 1950 року.

Нагороди та премії

[ред. | ред. код]
  • 1937 — премія Лібена (спільно з Блау)[5];
  • 1962 — премія Ервіна Шредінгера (посмертно, спільно з Блау).

Публікації

[ред. | ред. код]
  • Wambacher H. Mehrfachzertrümmerung von Atomkernen durch kosmische Strahlung // Zeitschrift für technische Physik. — 1938. — 19. — S. 569.
  • Wambacher H. Höhenstrahlung und Atomkernbau // Österreichische Chemikerzeitung. — 1940. — Nr. 49 (25 Dezember). — S. 116.
  • Wambacher H. Künstliche radioaktive Indikatoren in der Metallurgie // Chemie und Biologie. — 1944. — Nr. 47 (25 Dezember). — S. 98.
  • Wambacher H. Mikroskopie und Kernphysik // Mikroskopie. — 1949. — Nr. 4 (25 Dezember). — S. 92.

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ За іншими даними, спочатку вивчала хімію.[5]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #127403094 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г Angetter, Daniela; Martischnig, Michael. Biografisches Handbuch österreichischer Physiker und Physikerinnen // Biografien österreichischer (Physiker)innen: Eine Auswahl : magazin. — Vienna, Austria : Österreichischen Staatsarchiv, 2005. — 25 Dezember. Архівовано з джерела 4 березня 2016. Процитовано 2016-01-09.
  3. ↑ Nina Byers, Gary Williams. [1] — Cambridge University Press, 2006-08-17. — 347 с. — ISBN 9780521821971. Архівовано з джерела 27 травня 2018
  4. ↑ Ruth H. Howes, Caroline L. Herzenberg. [2] — Morgan & Claypool Publishers, 2015-12-01. — 151 с. — ISBN 9781681741581. Архівовано з джерела 28 травня 2018
  5. ↑ а б в г д John Daintith. [3] — CRC Press, 2008-08-18. — 894 с. — ISBN 9781420072723. Архівовано з джерела 27 травня 2018

Література

[ред. | ред. код]
  • Robert Rosner & Brigitte Strohmaier (eds.): Marietta Blau — Sterne der Zertrümmerung. Biographie einer Wegbereiterin der modernen Teilchenphysik. Böhlau, Vienna 2003, ISBN 3-205-77088-9 (in German)
  • Brigitte Strohmaier & Robert Rosner: Marietta Blau — Stars of Disintegration. Biography of a pioneer of particle physics. Ariadne, Riverside, California 2006, ISBN 978-1-57241-147-0

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герта_Вамбахер&oldid=42317718