Гершберг Роальд Євгенович
Гершберг Роальд Євгенович | |
---|---|
Народився | 12 березня 1933 (91 рік) Київ, СРСР |
Країна | СРСР Україна Росія |
Діяльність | астроном |
Alma mater | Томський державний університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Кримська астрофізична обсерваторія |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Членство | Українська астрономічна асоціація |
Нагороди | |
Гершберг Роальд Євгенович у Вікісховищі |
Роальд Євгенович Ге́ршберг[вин. 1] (нар. 12 березня 1933, Київ) — радянський та український астроном, найбільш відомий дослідженнями спалахуючих зір типу UV Кита. Всю наукову кар'єру працював у Кримській астрофізичній обсерваторії, завідував там лабораторією зоряного магнетизму та лабораторією фізики зір і галактик.
Народився 12 березня 1933 року в Києві. 1950 року закінчив чоловічу середню школу № 12 у місті Курган. У 1955 закінчив Томський університет за фахом «астрономія» та поступив до аспірантури Кримської астрофізичної обсерваторії АН СРСР[5].
Від 1955 року працював у Кримській астрофізичній обсерваторії на різних посадах. Був завідувачем лабораторії зоряного магнетизму відділу фізики зір[5], потім від 1986 завідувачем лабораторії фізики зір і галактик[1], потім знову завідувачем лабораторії зоряного магнетизму. 1962 року в Московському державному університеті захистив дисертацію кандидата наук на тему «Структура галактичних туманностей та деякі проблеми еволюції міжзоряного середовища». 1970 року[5] (за іншими даними, 1972 року[1]) захистив дисертацію доктора фізико-математичних наук за темою «Дослідження спалахуючих зір типу UV Кита»[5].
Дослідження присвячені фізиці нестаціонарних зір і міжзоряного середовища[1][3].
Написав важливий цикл робіт про спалахуючі зорі типу UV Кита[3], де проаналізував їхні спектри, кольори і блиск у спокійному стані й під час спалахів[6]. Обґрунтував подібність фізичних механізмів активності червоних карликів і Сонця. Вперше отримав спектри спалахів зір типу UV Кита з високим часовим розділенням[1] та розробив хромосферну (або небулярну) модель їхніх спалахів[6]. Досліджував внутрішню будову зір, зокрема причини виникнення магнітних полів зір[1][3].
На основі розвиненої спільно з Соломоном Пікельнером ідеї про нестійкість космічної плазми до утворення волокон, висунув гідродинамічну модель утворення перемичок і хвостів у системах взаємодіючих галактик[6].
Активно спостерігав на найбільшому в Україні 2,6-метровому оптичному телескопі, розробляв нові астрономічні прилади[3]. Брав участь в експерименті АСТРОН[1] та космічному ультрафіолетовому телескопі Спектр-УФ[3]. Ініціював створення при Міжнародному астрономічному союзі Робочої групи зі спалахуючих зір[3].
- Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)[5]
- Почесна грамота Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим (1998)[5]
- Почесний член Української астрономічної асоціації (2000)[5]
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2012)[4]
- Эруптивные звезды / Боярчук А. А., Гершберг Р. Е. (ред). — 1970. — 190 с.
- Вспышки красных карликовых звёзд. — 1970.
- Гершберг Р. Е. Вспыхивающие звёзды малых масс. — Москва : Наука, 1978. — 128 с. — 2000 прим.
- Гершберг Р. Е. Солнечная активность в мире звёзд. — 1990.
- Гершберг Р. Е. Активность солнечного типа звезд главной последовательности. — Одесса, 2002.
- Гершберг Р. Е., Клиорин Н. И., Пустильник Л. А., Шляпников А. А. Физика звёзд средних и малых масс с активностью солнечного типа: монография. — Москва : Физматлит, 2020. — 767 с. — ISBN 9785922118811.
- На честь науковця названий астероїд 2327 Гершберг[2]
- ↑ В «Енциклопедії сучасної України» прізвище вказано як «Гершберґ»[1], однак «Історія астрономії» Климишина[2] та «Астрономічний енциклопедичний словник»[3] вказують прізвище як «Гершберг». Таке ж прізвище вказане в Указі Президента України «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»[4] та на сайті Української віртуальної обсерваторії[5].
- ↑ а б в г д е ж А. О. Корсунь. Гершберґ Роальд Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- ↑ а б Климишин І. А. Історія астрономії. — Івано-Франківськ : видавництво ІФТКДІ, 2000. — С. 630. — 520 прим. — ISBN 966-7365-89-1.
- ↑ а б в г д е ж Гершберг Роальд Євгенович // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 109—110. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ а б Указ Президента України від 18 травня 2012 року № 331/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
- ↑ а б в г д е ж и Гершберг Роальд Євгенович / Українська віртуальна обсерваторія.
- ↑ а б в Астронет [Архівовано 12 липня 2010 у Wayback Machine.]
- Гершберг Роальд Євгенович // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 109—110. — ISBN 966-613-263-X.
- А. О. Корсунь. Гершберґ Роальд Євгенович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
- Народились 12 березня
- Народились 1933
- Уродженці Києва
- Випускники Томського університету
- Науковці Кримської астрофізичної обсерваторії
- Доктори фізико-математичних наук
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Лауреати премії НАН України імені М. П. Барабашова
- Радянські астрономи
- Доктори фізико-математичних наук СРСР
- Автори Енциклопедії сучасної України