Гецзаошань
Гецзаошань кит.: 閣 皂 山 | ||||
27°53′27″ пн. ш. 115°35′18″ сх. д. / 27.890825° пн. ш. 115.58836° сх. д. | ||||
Країна | КНР | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Цзянсі | |||
Тип | Chinese templed | |||
Гецзаошань (кит. трад. 閣 皂 山, спр. 阁 皂 山, піньїнь Gezao Shan) — гора в китайській провінції Цзянсі, на якій розташований однойменний даоський храмовий комплекс школи Лінбао. Гецзаошань знаходиться в міському повіті Чжанши (樟树 市) у складі округу Їчунь.
Гецзаошань є центром школи Лінбао. Традиція вважає що саме тут, на східному піку гори в храмі Воюнь патріарх Ге Сюань встановив вівтар і піч, виплавив золотий еліксир, знайшов безсмертя і вознісся на Небо. Гора входить до списку 72 «щасливих місць» даоської традиції.
В епоху Шести династій тут було засновано чотири жіночих монастиря. Розквіт гори Гецзаошань настав у сунську епоху, коли гора потрапила під особливе заступництво імператорів, громада складалася з 1500 будинків і 500 даосів (близько 1000 року). В цей час гора отримала особливі привілеї для ординації вищого духовенства. Період розквіту протримався майже до кінця династії Юань, однак дуже постраждав під час громадянської війни. Надалі храмовий комплекс поступово занепадав, а в XX столітті став майже порожнім, хоча за часів республіки робилися спроби реконструкції.[1]
Головний храм Чунчженьгун засновано в 712 році.[2]
Патріархи школи Лінбао продовжували свою діяльність також у мінську епоху, однак близькість потужного храмового центру Лунхушань привели до втрати популярності гори.[2]
Після 1991 р. храми гори стали реконструюватися.[3]
- Fabrizio Pregadio. The Encyclopedia of Taoism. — New York: Routledge, 2008. — 447 р. isbn 978-0-7007-1200-7
- Chen Dacan; Lagerwey John. Notes sur un voyage à Gezaoshan. — Kyōto: École française d'Extrême-Orient, Section de Kyōto, 1988.
- Gezao Shan [Архівовано 11 липня 2007 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |