Гирьовий спорт
Гирьовий спорт — циклічний силовий вид спорту, який ґрунтується на підніманнях гир (гирі) максимальну кількість разів за визначений проміжок часу згідно з правилами змагань у двох змагальних вправах (двоборство: поштовх, ривок) або в одній (поштовх довгим циклом).
Після всенародної популярності, яку вправи з ваговими гирями отримали наприкінці XIX і на початку XX ст., на довгий час гирі перетворились на різновид циркового мистецтва і стали допоміжними засобами розвитку фізичних якостей в інших видах спорту, залишаючись при тому атрибутом народних гулянь і розваг.
Новітня історія гирьового спорту в Україні починається в 1960-х роках. Змагання з гирями швидко розповсюджуються в сільській місцевості, на заводах, в армії і флоті та серед студентської молоді. 1970 в Україні затверджуються перші правила змагань, до яких увійшли три вправи (триборство) — жим гирі кожною рукою, поштовх двох гир від грудей і ривок одною рукою. Залежно від рангу, змагання проводяться з гирями 16, 24 і 32 кг. Враховуючи зростаючу популярність і доступність змагань з гирями, в Україні 1974 вперше введено почесне спортивне звання «Майстер спорту з гирьового спорту».
Значним поштовхом у подальшому розвитку гирьового спорту в Україні було прийняття 1985 року Єдиних всесоюзних правил змагань, проведення першого чемпіонату СРСР і введення почесного спортивного звання «Майстер спорту СРСР». Перший всесоюзний чемпіонат проводився 23 — 24 листопада 1985 в місті Липецьку (Росія).
Після розпаду Радянського Союзу у 1992 була створена Міжнародна федерація гирьового спорту (МФГС) і Федерація гирьового спорту України (ФГСУ).
З 1988 в Україні розвивається новий напрям гирьового спорту — композиційне жонглювання, започаткований групою силового жонглювання «Козацькі витівки», створеною на базі Національного медичного університету їм. О. О. Богомольця. Своїми виступами, побудованими у стилі українських народних танців, група сприяє популяризації гирьового спорту серед населення України, а також у країнах ближнього і дальнього зарубіжжя, та відродженню культурної спадщини України.
Найвидатнішими досягненнями наших гирьовиків можна вважати результат Федора Усенка з м. Суми у поштовху двох двопудових гир — 149 разів у ваговій категорії до 80 кг, показаний у 1989 році та не перевершений до сьогодні, рекорд у ривку Юрія Петренка з міста Черкаси — по 110 підйомів кожною рукою (1998); а також досягнення тринадцятиразового чемпіона світу Романа Михальчука з міста Луганська, який першим серед гирьовиків України удостоєний високого спортивного звання «Заслужений майстер спорту України».
Примітка: нормативи взяті з неофіційного сайту.
В/к | Вага гирі 32 кг | Вага гирі 24 кг | Вага гирі 16 кг | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
МСМК | МС | КМС | I | II | III | Ію | ІІю | IIIю | |
В/к 48 кг | 100 | 65 | 40 | ||||||
В/к 53 кг | 110 | 75 | 45 | ||||||
В/к 58 кг | 80 | 60 | 40 | 120 | 85 | 50 | |||
В/к 63 кг | 145 | 95 | 60 | 90 | 70 | 50 | 130 | 95 | 55 |
В/к 68 кг | 165 | 110 | 70 | 100 | 80 | 55 | 140 | 100 | 60 |
В/к 73 кг | 180 | 125 | 82 | 110 | 85 | 60 | 150 | 110 | 65 |
В/к +73 кг | 115 | 90 | 65 | 160 | 115 | 70 | |||
В/к 78 кг | 195 | 135 | 92 | 120 | 95 | 70 | |||
В/к 85 кг | 205 | 145 | 105 | 130 | 100 | 75 | |||
В/к +85 кг | 135 | 105 | 80 | ||||||
В/к 95 кг | 215 | 155 | 110 | 140 | 110 | 85 | |||
В/к 105 кг | 220 | 160 | 115 | 150 | 120 | 90 | |||
В/к +105 кг | 222 | 165 | 120 | 155 | 130 | 100 |
В/к | Вага гирі 32 кг | Вага гирі 24 кг | Вага гирі 16 кг | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
МСМК | МС | КМС | I | II | III | Ію | ІІю | IIIю | |
В/к 48 кг | 30 | 25 | 20 | ||||||
В/к 53 кг | 38 | 32 | 26 | ||||||
В/к 58 кг | 45 | 35 | 25 | 45 | 38 | 30 | |||
В/к 63 кг | 48 | 37 | 28 | 50 | 39 | 29 | 51 | 41 | 32 |
В/к 68 кг | 57 | 44 | 35 | 55 | 44 | 33 | 56 | 46 | 36 |
В/к 73 кг | 64 | 49 | 41 | 60 | 48 | 36 | 61 | 51 | 41 |
В/к +73 кг | 62 | 50 | 38 | 64 | 54 | 44 | |||
В/к 78 кг | 69 | 53 | 45 | 64 | 52 | 40 | |||
В/к 85 кг | 75 | 57 | 48 | 69 | 56 | 44 | |||
В/к +85 кг | 73 | 59 | 46 | ||||||
В/к 95 кг | 80 | 60 | 52 | 76 | 62 | 48 | |||
В/к 105 кг | 82 | 62 | 55 | 80 | 65 | 50 | |||
В/к +105 кг | 85 | 64 | 57 | 85 | 70 | 55 |
В/к | Вага гирі 24 кг | Вага гирі 16 кг | ||||
---|---|---|---|---|---|---|
МСМК | МС | КМС | I | II | III | |
В/к 53 кг | 80 | 60 | 40 | |||
В/к 58 кг | 120 | 100 | 55 | 90 | 70 | 50 |
В/к 63 кг | 130 | 110 | 63 | 100 | 80 | 60 |
В/к 63+ кг | 105 | 85 | 65 | |||
В/к 68 кг | 140 | 120 | 69 | 110 | 90 | 70 |
В/к 68+ кг | 150 | 130 | 73 | 120 | 100 | 80 |
- Гирьовий спорт у системі фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів : навчально-методичний посібник / С. П. Зубков, С. В. Романчук. – Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2012. – 162 с.
- Щербина Ю. В. Сторінки новітньої історії гирьового спорту в Україні.
- Воротынцев А. И. Гири. Спорт сильных и здоровых. М.: Советский спорт, 2002, — 272 с: ил.
- Федерація гирьового спорту України [Архівовано 10 січня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.kettlebell.narod.ru [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.]
- http://www.tntu.edu.ua/kafedra/sf/GIRYA.htm [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.girevik-online.ru/index.php/normativ [Архівовано 14 березня 2011 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про спорт. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |