Гладенко Іван Микитович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гладенко Іван Микитович
Народився20 травня 1915(1915-05-20)
Аннівка
Помер27 вересня 1991(1991-09-27) (76 років)
ПохованняМіське кладовище № 2
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьпедагог
Alma materХарківська державна зооветеринарна академія
Галузьветеринарна медицина
ЗакладУкраїнський НДІ експериментальної ветеринарії
Посадаректор НДІ 1957—1985
Вчене званнядоктор ветеринарних наук
Науковий ступіньакадемік ВАСГНІЛ
Відомий завдяки:дослідження впливу токсичних речовин на тварин
НагородиЗаслужений діяч науки і техніки України Орден «Знак Пошани»

Іва́н Мики́тович Гладе́нко (* 20 вересня 1915 Аннівка, тепер Ганнівка-Вирівська Білопільського району — † 1991) — український лікар-ветеринар радянських часів, доктор ветеринарних наук, 1966 — нагороджений орденом «Знак Пошани», 1968 — професор, 1973 — заслужений діяч науки УРСР, 1975 — академік ВАСГНІЛ, нагороджений медалями.

Життєпис

[ред. | ред. код]

1938 року закінчив Харківський ветеринарний інститут. 1941 року закінчив аспірантуру в Українському НДІ експериментальної ветеринарії. В 1941—1942 роках — ветеринарний лікар Галля-Аральського району Узбецької РСР, в 1942—1943 роках — виконувач обов'язків старшого наукового співробітника Всесоюзного інституту експериментальної ветеринарії, там залишився працювати.

В 1944—1945 — старший науковий співробітник, по тому — завідувач лабораторії, в 1945—1957 — завідувач відділу фармакології та токсикології.

З 1957 року по 1985 — директор Українського НДІ експериментальної ветеринарії, одночасно в 1964—1985 роках — завідувач лабораторії фармакології й токсикології цього інституту.

Його наукові праці присвячені питанням ветеринарної фармакології й токсикології, паразитарних та інфекційних захворювань, профілактики отруєнь тварин.

Розробив методи:

  • токсикологічної оцінки отрутохімікатів,
  • методи визначення гранично допустимих кількостей отрутохімікатів в продуктах тваринництва та кормах,
  • досліджував вплив отрутохімікатів на організм тварин,
  • зробив рекомендації та регламентування застосування пестицидів в рослинництві та тваринництві,
  • запропонував нові методи боротьби з варроатозом бджіл,
  • обґрунтував можливість застосування лікувальних аерозолів при хворобах тварин.

Загалом опубліковано близько 150 його наукових праць, зокрема:

  • 1956 — «Профілактика отруєнь сільськогосподарських тварин», Київ, «Держсільгоспвидав», у співавторстві з В. О. Фортушним,
  • 1975 — «Записна книжка ветеринарного працівника», Київ, «Урожай», у співавторстві з П. М. Діренком,
  • 1979 — «Методичні рекомендації по профілактиці порушень обміну речовин у великої рогатої худоби при відгодовуванні буряковим жомом», УкрНДІ експериментальної ветеринарії, Харків, у співавторстві з А. А. Бугачевим.

Джерела

[ред. | ред. код]