Перейти до вмісту

Глазкова Марія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія Глазкова
Ім'я при народженніМарія Володимирівна Глазкова
Народилася23 грудня 1974(1974-12-23) (50 років)
Новосибірськ, СРСР
ГромадянствоРосія Росія
Діяльністьакторка
Alma materШкола-студія МХАТ Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1998 - нині
IMDbID 1463586

Марія Володимирівна Глазкова (народ. 1974) — російська акторка театру та кіно.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія Глазкова народилась 23 грудня 1974 року. У 15 років закінчила школу і спробувала вступити до театрального інституту, але через те, що в неї не було паспорта, не вступила. Тоді вона стала студенткою історико-архівного інституту, а наступного року була прийнята до Вищого театрального училища імені М. С. Щепкина, звідки за два роки перейшла до Школи-студії МХАТ на курс Л. К. Дурова.

Наразі акторка театру на Малій Бронній.

Була одружена з актором Микитою Салопіним, із яким зустрілася ще у Школі-студії МХАТ.

Визнання й нагороди

[ред. | ред. код]
  • Премія ім. І. Смоктуновського за роль Каті у спектаклі рос. «Пять вечеров»[1]

Творчість

[ред. | ред. код]

Ролі в театрі

[ред. | ред. код]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Рік Назва Роль
1991 ф Темні алеї Альонка ру
1992 с рос. Мелочи жизни ру
1997 с рос. Мелочи жизни ру
1997 ф рос. На заре туманной юности Дуняша ру
2000 ф рос. Москва ру
2003 ф рос. Покаянная любовь ру
2004 ф рос. Самара-городок Анжела ру
2004 ф рос. Русское лекарство Любов Дмитрієва, капітан міліції ру
2004 ф рос. Рокировка Людмила ру
2004 ф рос. Чудеса в Решетове Василиса Мелентьевна (Василиса Прекрасна) ру
2005 с Чорна богиня Анна Жукова ру
2006 ф рос. Прорыв Ксюша Селіванова ру
2007 с рос. Марш Турецкого 4 Ольга Легейдо ру
2008 ф рос. Жаркий лёд Лілія Самсонова, мати Асі ру
2009 ф рос. Пуля-дура 3 Катя ру
2009 ф рос. Спецкор отдела расследований Блохіна ру
2010 ф рос. Дежурный ангел Ірина ру

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сергій Васильович Женовач[недоступне посилання з квітня 2019] в енциклопедії «Кругосвет»
  2. Це щось декадентське[недоступне посилання з квітня 2019]. Андрій Житинкін поставив у Театрі на Малій Бронній «Портрет Доріана Грея»

Посилання

[ред. | ред. код]