Глобальна стратегія Європейського Союзу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глобальна стратегія Європейського Союзу
Офіційний сайт

Глобальна стратегія зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу, скорочено Глобальна стратегія Європейського Союзу (EUGS) — оновлена доктрина Європейського Союзу для підвищення ефективности оборони та безпеки Європейського Союзу та його держав-членів, захист цивільних осіб, співпраця між збройними силами держав-членів, управління імміграцією, кризи тощо. Прийнята 28 червня 2016 року[1], вона замінює Європейську стратегію безпеки 2003 року. EUGS доповнюється документом під назвою «План реалізації безпеки та оборони» (IPSD).[2] Концепція стратегічної автономії є частиною Глобальної стратегії Європейського Союзу. Це стосується спроможності Європейського Союзу захищати Європу та діяти у військовій сфері в її сусідах, не надто покладаючись на Сполучені Штати.[3] Ідея, що лежить в основі стратегічної автономії, оскільки вона інформує Європейську глобальну стратегію, полягає в тому, що європейці колективно мають спроможність і волю постояти за себе з точки зору безпеки та оборони.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stratégie globale de l'Union européenne
  2. Conclusions du Conseil du 14 novembre 2016
  3. Erlanger, Steven (23 травня 2020). European Defense and 'Strategic Autonomy' Are Also Coronavirus Victims. The New York Times. Процитовано 26 грудня 2020.
  4. Europe on a Power Trip - Transcript. EU Scream. 9 листопада 2020. Процитовано 26 грудня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Офіційний сайт