Половецька волость
| Половецька волость | ||||
| Губернія |
Слонімське намісництво (з 1795) Литовська губернія (з 1796) Гродненська губернія (з 1802) | |||
|---|---|---|---|---|
| Повіт | Берестейський повіт | |||
| Центр | Піщатка Половецька | |||
| Утворено | 1795 | |||
| Населення | 2349 осіб (1888) | |||
| Попередники | Половецька волость, Литва | |||
| Наступники | Половецька гміна, Польща | |||
Полове́цька во́лость (біл. Палавецкая воласць; рос. Половецкая волость) — у XVIII — XX ст. волость на території Берестейщини. Адміністративний центр — Піщатка Половецька.
Половецькі поселення поміж руських з'явились у цій місцевості в середині ХІІІ ст., в часи Галицько-Волинського князівства. За наказом руського короля Данила Галицького їх заклав половецький хан Тегак, що був сватом короля і учасником походів проти ятвягів та литовців (1245, 1249, 1251, 1252, 1253). Половецькі поселенці, які поступово прийняли християнство і зукраїнізувались, захищали північну Волинь від нападів балтських язичників[1]. Востаннє мешканців цих поселень називали половцями в 1516 році[1].
У ХІІІ ст. існувало близько 40 поселень з яких до ХХ ст. збереглося лише 8[1][2]:
- з XVIII ст.: Велике князівство Литовське, Берестейське воєводство, Берестейський повіт.
- з 25 грудня 1795: Російська імперія, Слонімське намісництво, Берестейський повіт (за результатами третього поділу Речі Посполитої).
- з 12 грудня 1796: Російська імперія, Литовська губернія, Берестейський повіт.
- з 28 серпня 1802: Російська імперія, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
- з 14 вересня 1917: Російська республіка, Гродненська губернія, Берестейський повіт.
- з 9 лютого 1918: Українська Народна Республіка, Холмське губерніальне староство, Берестейський повіт.
- з 7 червня 1919: Цивільне правління (Польська Республіка), Берестейський округ, Берестейський повіт, Половецька гміна.
- 12 грудня 1920 — 20 лютого 1921: Поліський округ (okręg poleski), Біловезький повіт
- 20 лютого 1921 — 18 квітня 1928: Поліське воєводство, Берестейський повіт
- 18 квітня 1928: ґміна скасована, її села розподілені між гмінами Високе-Литовське і Вірховичі.
- Згідно з даними Половецького приходу 1888 року у волості мешкало 2349 осіб[1].
- Згідно з переписом 1897 року населення 3-х сіл волості становило 1,3 тисячі чоловік: в Піщатці – 391, Голі — 690, і Суходолі — 377 осіб.
| Гміна Половце | |
| 1920—1928 | |
| Воєводство | Поліське |
|---|---|
| Повіт | Берестейський |
| Адмінцентр гміни | Високе-Литовське |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 36 |
| Населення (1921) • населення • густота населення |
3653 |
Гміна Половце (пол. gmina Połowce) — у 1919—1928 роках сільська гміна Берестейського повіту Поліського воєводства Польщі з центром у селі Половці, колишня Половецька волость Берестейського повіту. Складалася з 36 громад. Населення — 3653 особи (1921).
Anusin, Augustynka, Bereżyszcze, Bobrówka, Хлівище (пол. Chlewiszcze), Dąbrowa, Hola, Jancewicze, Klateczka, Klukowicze-Folwark, Klukowicze-Wieś, Litwinowicze, Łumianka, Łumno-Folwark, Łumno-Wieś, Piszczatka Bogacka, Піщатка Половецька (пол. Piszczatka Połowiecka), Połowce, Semichocze, Stawiszcze, Stołpce, Суходіл (пол. Suchodół), Telatycze-Folwark, Telatycze-Wieś, Telatycze-Potoki, Terechy, Tumin-Folwark, Tumin-Wieś, Turowszczyzna-Folwark, Turowszczyzna-Wieś, Tymianka, Wólka Nurzecka, Wólka Terechowska, Wyczółki-Folwark, Wyczółki-Wieś i Zubacze.
Ця українська етнічна територія поділена між Польщею і Білоруссю. У Білостоцькому воєводстві Польщі перебувають села колишньої волості:
- Ставище (Stawiszcze)
- Половці (Połowce)
- Вулька-Тереховська (Wólka Terechowska)
У Берестейській області Білорусі:
- Хлівище
- Терехи (Terechy)
- Суходіл (найбільше з усіх, в 56 км від Берестя)
- Піщатка Половецька
- Погранична (до 1964 — Голя Hola).
У 1940 р. на території колишньої волості мешкало 1087 осіб; в 1960 році — 902 особи[1].
Серед жителів колишньої волості зберігаються типові половецькі прізвища: Бергеба, Колток, Тегак[1].
- Половецька волость // Леонюк В. Словник Берестейщини. Львів: Афіша, 1996. — С. 250.
- Алексеюк М. И. Палавецкія паселішчы на Беларусі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі, 1978. № 1. С. 33—35.
- Алексеюк М. И. Половецкие поселения на Брестчине. // Этногенез белорусов. М., 1973.
- Города и сёла Беларусии. Энциклопедия. Брестская область. Книга 2, Минск, 2006.
- Евстигнеев Ю. А. Кыпчаки (половцы) куманы и их потомки. (к проблеме этнической преемственности). Санкт-Петербург, 2010.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
