Гнеушеве гирло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнеушеве гирло
45°25′52″ пн. ш. 29°44′47″ сх. д. / 45.43111111113877598° пн. ш. 29.74638888891677979° сх. д. / 45.43111111113877598; 29.74638888891677979
Витік
Гирло
Країни: Україна[1]
РегіонОдеська область[1]
Мапа

Гнеушеве гирло (або Гнєушев[2]) — гирло у дельті Дунаю між островами Гнеушев і Полуденний[3]:94, в Одеській області, Україна.[4]

Відгалужується вправо від Потапівського каналу на 4,4 км і тече на південний схід між островами Гнеушев і Полуденний. Довжина гирла становить 3,2 км, ширина — 40 — 50 м[3]:94 (за іншими даними довжина — 4,0 км, ширина 50 — 70 м, середня глибина — 3,2 м[5]:41). Перед впаданням у Чорне море гирло Гнеушеве розгалужується на два рукави. Вхід до нього з моря перегороджує коса. Береги гирла низькі. На лівому березі у середній частині гирла серед дерев розташоване рибальське селище.[3]:94

Напрямок течії — південний, течія повільна, русло коротке, практично пряме, субстрат здебільшого — мул, береги значною мірою зарослі очеретом.[5]:42 Канал не зазнає значного антропогенного впливу. Рослинність у каналі та навколо нього представлена такими видами: очерет звичайний, водяні горіхи звичайні, лепешняк великий, рдесник вузлуватий, рогіз вузьколистий, рогіз широколистий, їжача голівка пряма, різуха морська, сальвінія плавуча, завитка ряснокоренева, кушир занурений, ряска мала, азола каролінська, ряска триборозниста.[5]

Гирло не судноплавне, доступне лише для плавання на рибальських човнах.[3]:94

Назва походить від прізвища родини Гнеушових (Гнеушат), які садили городи в цій місцевості[6][неавторитетне джерело].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GEOnet Names Server — 2018.
  2. Загальне. Кілійське міжрайонне управління водного господарства, КМУВГ (укр.). Процитовано 15 жовтня 2024.
  3. а б в г ЛОЦІЯ РІЧКИ ДУНАЙ ВІД ДЕЛЬТИ КІЛІЙСЬКОГО ГИРЛА ДО ГИРЛА РІЧКИ ПРУТ (PDF) (укр.). Київ: Державна установа «Держгідрографія». 2006.
  4. Hyrlo Hneusheve - GeoNames.org. www.geonames.org. Процитовано 15 жовтня 2024.
  5. а б в Погорєлова, Марина Сергіївна (2021). МАКРОФІТИ РІЗНОТИПНИХ РУКАВІВ ДЕЛЬТИ ВИСУНЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ КІЛІЙСЬКОЇ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ) (PDF) (укр.). Київ: Інститут гідробіології НАН України.
  6. Як говорять у Вилкові