Гнівушевський Ігор Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гнівушевський Ігор Васильович
 Сержант
Загальна інформація
Народження20 травня 1973(1973-05-20)
Криве
Смерть26 серпня 2014(2014-08-26) (41 рік)
Хрящувате
ПохованняРадехівський район
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 24 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Васи́льович Гнівуше́вський (нар. 20 травня 1973(19730520) — пом. 26 серпня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1973 року в селі Дмитрів (Радехівський район, Львівська область). До мобілізації працював машиністом бульдозера паливно-транспортного цеху ДТЕК Добротвірської ТЕС. На підприємстві Ігор працював 11 років, свою трудову діяльність розпочав з команди воєнізованої охорони електростанції.

Призваний у Збройні сили України 18 березня 2014 року. Водій 24-ї окремої механізованої бригади.

Згідно з одними джерелами — загинув 26 серпня 2014 року у бою під Хрящуватим. За іншими джерелами, загинув під час обстрілів штурмового загону бригади в районі смт Новосвітлівка під Луганськом.

Залишилась дружина та троє синів.

Похований у селі Криве 30 серпня 2014 року.[1]

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • 14 березня 2015 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • 4 грудня 2015 року в селі Дмитрові Радехівського району на фасаді Дмитрівської загальноосвітньої школи відкрито меморіальну таблицю в пам'ять про колишніх учнів Ігоря Гнівушевського та Миколу Шайногу[3].
  • у жовтні 2015-го в селі Криве встановлено меморіальну дошку честі Ігоря Гнівушевського.
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 2, місце 16
  • Вшановується 26 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сьогодні до Львова привезуть 5 військових, які загинули в АТО
  2. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. ↑ Завдяки нашим новітнім героям ми маємо можливість вільно жити, працювати і навчати дітей в школі, — Надія Шостак [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Радехівська РДА, 8 грудня 2015
  4. ↑ Дзвін Пам'яті пролунав тридцять один раз… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Джерела

[ред. | ред. код]
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гнівушевський_Ігор_Васильович&oldid=40721355