Годун Микола Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Годун Микола Петрович
Народився1 серпня 1953(1953-08-01)
Посягва, Гощанський район, Ровенська область, Українська РСР, СРСР
Помер21 лютого 2016(2016-02-21) (62 роки)
Бабин
ПохованняБабин
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьхудожник
Alma materОдеське художнє училище
ЧленствоНаціональна спілка художників України
Автограф
НагородиПочесна грамота адміністрації Президента України. 2000.

Микóла Петрóвич Годýн (3 серпня 1953(19530803), с. Посягва, Гощанський район, Рівненська область, – 21 лютого 2016, с. Бабин, Гощанський район, Рівненська область) – український художник-живописець, пейзажист, член Національної спілки художників України (НСХУ).

Родина

[ред. | ред. код]

Народився 3 серпня 1953 року в селі Посягві. Батько – Годун Петро Радіонович (1915 – 1976), уродженець села Усті. Матір – Шумбарська Людмила Савівна (1925 – 2007), уродженка села Томахова. Родина проживала в Посягві, де виховувалось п'ятеро дітей – Ганна, Борис, В'ячеслав, Володимир та Микола. У сім'ї Микола був наймолодшим. У 1960 році сім'я переїхала в село Бабин, а до того тимчасово проживала в Підлісках. У Бабині Микола одружився з Надією Лаврук і згодом у них народилося двоє дітей, донька та син.

Освіта і робота

[ред. | ред. код]

Початкову освіту здобував у школі Посягви (2 класи), а згодом після переїзду родини до Бабина, у Бабинській СШ. По її закінченню, у 1970 році навчався у Рівненській школі підготовки керівників художньої самодіяльності. У 1972–1974 роках Микола Годун служив у Радянській Армії в білоруському місті Ліда. Там займався творчістю заочно навчаючись у Московському народному університеті (з 1971). Основну стаціонарну художню освіту здобув у Одеському державному художньому училищі ім. М. Б. Грекова, до якого вступив у 1975 році. Його викладачами були В.Парфененко, О.Кучинська, В.Полнобродський, Я.Кірічек. Серед них учителі і наставники – Т. Яблонська, Г. Меліхов, М. Коган-Шац, А. Голота, Я.Кириченко. Дипломною роботою Миколи Годуна було полотно «Рибалки Чорного моря».

У 1980 році перебував у відрядженні в Казахстані, де намалював чимало полотен. У 1982 році створив картину "Зимка" (п/о, 100 х 80), яка по суті стала його першою відомою роботою. З 1987 року – член Спілки художників СРСР, з 1991 року – член Національної спілки художників України. У кінці 1990-х певний час викладав образотворче мистецтво в Бабинській ЗОШ та періодично в Дорогобузькій СШ. Засновник картинної галереї в Бабині у 1996 році. Намалював чимало ікон для місцевої церкви Івана Богослова, також розписував її. У 2002 році брав участь у створенні мозаїчних панно на фасаді собору Святої Покрови в Рівному. Впродовж 2003-04 років разом з іншими художниками реставрував Одеський оперний театр. У 2007 році зробив та презентував виставку робіт рівненських художників та скульпторів у Сарненському історико-етнографічному музеї. Співзасновник обласної благочинної премії Св. Миколая у 2009 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Роботи Миколи Годуна зберігаються в Дирекції художніх виставок України, Рівненському краєзнавчому музеї, Картинній галереї міста Ковель. Також зберігаються у приватних колекціях, в Україні, Чехії, Польщі, Австрії, Канаді, США, Австралії та ін. Учасник багатьох міжнародних, республіканських, всеукраїнських, зональних та обласних виставок. Найвідоміші з них:

  • "Живописна Україна", Київ 1985, Запоріжжя 1987.
  • «Кримські мотиви», Рівне 2006.
  • «В краю Погорини», Рівне 2006.
  • «Карпатські мотиви», Рівне 2009.
  • «Зима у Кременці зима…», Рівне, Кременець 2009.
  • «Альтернатива забуттю. Врятуємо замок Клеваня», Рівне 2011.
  • «За тридев'ять земель», Рівне 2011.
  • "Європа. Паралелі – меридіани. Морський пейзаж", Рівне 2014.

Загалом, у творчому доробку митця 16 персональних виставок. Учасник різних пленерів, зокрема у "художньому містечку" на території Острозької академії. Автор серії картин "Старе Рівне", "Пори року". Також займався ілюструванням книг – «Я там, де є благословення» Олександра Смика та інших.

Помер 21 лютого 2016 року. Похований на парафіяльному цвинтарі в Бабині.

Відомі пейзажі

[ред. | ред. код]
  • "Рибалки Чорного моря". 1979.
  • "Зимка". 1982.
  • "Біля старої греблі". 1982.
  • "Дорога в селі". 1984.
  • "Молоді паростки". 1984.
  • "Садок". 1985.
  • "Абрикос цвіте". 1985.
  • "Вітряний день". 1985.
  • "Парне молоко". 1986.
  • "Серпень в Бабині". 1987.
  • "Узимку". 1992.
  • "Кузня".
  • "Над ставком".
  • "Бузок цвіте".
  • "Голуба вода".
  • "Дідова хата".
  • "Бабусине подвір'я".
  • "Коптять сало". 2004.
  • "Хутір Філонюка". 2005.
  • "Дровітня". 2005.
  • Серія робіт "Пори року".

Історична тематика

[ред. | ред. код]

У роботах Миколи Годуна прослідковується любов до історії України, адже багато його полотен ілюструють історичних постатей, історині місця, визначні архітектурні пам'ятки та релігійні споруди.

  • "Біля старої греблі" (Старий став у Бабині біля дитинця шляхтичів Бабинських). 1983.
  • Без назви (Бабин - вид на цукрозавод). 1983.
  • "Козак Мамай". 1991.
  • "Крим". 2006.
  • "Острозький замок". 2008.
  • "Церква в Турці". 2009.
  • "Турка". 2009.
  • "Козацький хрест" (старий цвинтар у Кременці). 2009.
  • "Акведук. Замок Чорторийських" (Клеванський замок). 2011.
  • "Тривожний вечір" (невідомий монастир). 2011.
  • Серія робіт "Старе Рівне". 2012.
  • "Собор" (Воскресенський собор у Рівному). 2012.
  • "Губківський замок". 2012.
  • "Будинок Ельгенгардта". 2014.
  • "Козацька церква в селі Седнів". 2014.
  • "Церква Івана Богослова в Бабині". 2015.

Громадська позиція

[ред. | ред. код]
  • Микола Годун спільно з рівненськими художниками О. Тищенком та О. Лобчуком брав участь у благодійній справі – врятувати замок Чорторийських у Клевані. Впродовж чотирьох місяців вони їздили до замку та малювали з нього картини, щоб зберегти його архітектурну пам’ятку для нащадків. 26 травня 2011 року у Рівному в мистецькій галереї «Зуза» відбулося відкриття виставки «Альтернатива забуттю. Врятуємо замок Клеваня», якою митці намагалися привернути увагу мешканців міста до цієї проблеми.
  • Учасник неодноразових громадських акцій відносно створення художнього музею в Рівному.
  • Учасник аукціону, який рівненські художники провели у листопаді 2014 року. Представив краєвиди Рівненщини, а також Ізраїлю та Єгипту. Кошти з продажу власних картин були витрачені на закупівлю необхідних речей для бійців ЗСУ у зоні ведення бойових дій російсько-української війни.

Заслуги

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • 30 березня 2016 року. Виставка на знак вшанування пам'яті у рівненській художній галереї "Євро-Арт".
  • Березень 2016 року. Виставка на знак вшанування пам'яті у виставковій залі Рівненської обласної організації Національної спілки художників України. Презентація книги "Микола Годун очима друзів".
  • 8 липня 2022 року в місті Рівному названо провулок на честь Миколи Годуна.
  • 1 серпня 2023 року. Виставка в рівненському Краєзнавчому музеї на знак вшанування пам'яті, з нагоди 70-ї річниці Дня народження.

Література та джерела

[ред. | ред. код]
  • Олександр Харват, «Рівне в мистецтві художників XVIII—XIX ст.». Рівне: видавництво у фарватері істин. ISBN 978-966-2347-16-6
  • Богдан Столярчук, Борис Резнік. «Микола Годун очима друзів». Рівне: видавець Олег Зень, 2016 ISBN 978-617-601-162-0
  • Борис Резнік «Зірки над містечком». Рівне: видавець Олег Зень, 2019 ISBN 978-617-601-285-6
  • Борис Резнік «Мої друзі художники». Рівне: видавець Олег Зень, 2020 ISBN 978-617-601-316-7

Посилання

[ред. | ред. код]
українське мистецтво Це незавершена стаття про українського художника.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Годун_Микола_Петрович