Координати: 35°25′36″ пн. ш. 116°53′24″ зх. д. / 35.426666666667° пн. ш. 116.89° зх. д. / 35.426666666667; -116.89

Голдстоунський радар Сонячної системи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина відDSS 14d
РозташуванняКаліфорнія
Координати35°25′36″ пн. ш. 116°53′24″ зх. д. / 35.426666666667° пн. ш. 116.89° зх. д. / 35.426666666667; -116.89
ОрганізаціяНаціональне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, Лабораторія реактивного руху і Каліфорнійський технологічний інститут
Висота900 м
Стиль телескопарадіотелескоп
радар і space instrumentd
Вебсайтgssr.jpl.nasa.gov​(англ.)
Мапа

Голдстоунський радар Сонячної системи (англ. Goldstone Solar System Radar) — велика радарна установка у США, яка використовується для дослідження об'єктів Сонячної системи. Радар розташований у пустелі Мохаве поблизу Барстоу в Каліфорнії. 70-метрова антена DSS 14 у Голдстоунському комплексі далекого космічного зв'язку включає передавач X-діапазону (8500 МГц) потужністю 500 кіловат і малошумний приймач[1]. Радар використовується для огляду Меркурія, Венери, Марса, астероїдів, супутників Юпітера і Сатурна. Іншим подібним приладом був радар обсерваторії Аресібо[2], але після її руйнування Голдстоунівський радар залишився єдиним приладом такого типу у світі.

Спостереження планет

[ред. | ред. код]

Голдстоунівський радар може працювати в двох різних режимах. У режимі моностатичного радара він як передає, так і приймає. У режимі бістатичного радара він тільки передає сигнал, а приймають його інші радіоастрономічні засоби. Незважаючи на організаційні труднощі, це дає дві переваги: передавач не потрібно вимикати, щоб дозволити приймачу реєструвати сигнал, і це дозволяє використовувати інтерферометрію для отримання додаткової інформації з відбитого сигналу.

Об’єкти, досліджені за допомогою Голдстоунівського радару, включають:

  • Меркурій: зокрема, використання просторово розділених приймачів дозволило дуже точно виміряти положення його полюсів, дослідити його лібрацію і таким чином показати, що Меркурій має рідке ядро.
  • Венера[3]
  • Марс: Голдстоунівський радар широко використовується для перевірки характеристик поверхні для розташування посадкових модулів на Марс.
  • Астероїди: невеликі астероїди виглядають в наземні оптичні телескопи як точкові джерела світла, однак радар може знімати їх з роздільною здатністю в кілька метрів. Наприклад, астероїд 4179 Тоутатіс знімали в 1992, 1996, 2000, 2004, 2008 і 2012 роках. Хоча космічні апарати можуть отримувати ще детальніші зображення астероїдів, радіолокаційна астрономія може досліджувати набагато більшу кількість астероїдів з різними характеристиками[4][5].
  • Супутники Юпітера
  • Кільця Сатурна
4179 Тоутатіс у 1996
4179 Тоутатіс у 1996 
(53319) 1999 JM8 у 1999
(53319) 1999 JM8 у 1999 
(308635) 2005 YU55 у 2011
(308635) 2005 YU55 у 2011 

Інші застосування

[ред. | ред. код]
  • Відновлення управління космічною сонячною обсерваторією SOHO після втрати контролю над її орієнтацією[6][7].
  • Огляд орбітального сміття, що обертається навколо Землі.


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Latifiyan, Pouya (April 2021). Space Telecommunications, how?. Take off. Tehran: Civil Aviation Technology College. 1: 15 — через Persian.
  2. ↑ Slade, Martin, Lance AM Benner, and Arnold Silva (2011). Goldstone solar system radar observatory: Earth-based planetary mission support and unique science results (PDF). Proceedings of the IEEE. 99 (5): 757–769. doi:10.1109/jproc.2010.2081650.
  3. ↑ Williams, Matt (4 травня 2021). How Long is a Day on Venus? We Finally Know the Exact Answer. Universe Today. Universe Today.
  4. ↑ Brozović, Marina; Benner, Lance A. M.; Giorgini, Jon D.; Naidu, Shantanu P.; Busch, Michael W.; Lawrence, Kenneth J.; Jao, Joseph S.; Lee, Clement G.; Snedeker, Lawrence G. (27 грудня 2018). Goldstone Radar Observations of Horseshoe-orbiting Near-Earth Asteroid 2013 BS45, a Potential Mission Target. The Astronomical Journal. 157 (1): 24. doi:10.3847/1538-3881/aaf04f.
  5. ↑ Lawrence, Kenneth J.; Benner, Lance A.M.; Brozovic, Marina; Ostro, Steven J.; Jao, Joseph S.; Giorgini, Jon D.; Slade, Martin A.; Jurgens, Raymond F.; Nolan, Michael C. (January 2018). Arecibo and Goldstone radar images of near-Earth Asteroid (469896) 2005 WC1. Icarus. 300: 12–20. Bibcode:2018Icar..300...12L. doi:10.1016/j.icarus.2017.08.028.
  6. ↑ Documentation: A diary of the recovery. SOHO. Процитовано 18 вересня 2023.
  7. ↑ N° 27–1998: SOHO spacecraft located with ground-based radar. European Space Agency. 27 липня 1998. Процитовано 18 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голдстоунський_радар_Сонячної_системи&oldid=43088256