Голдін Микола Васильович

Голдін Микола Васильович
Голдін Микола Васильович
Народився	20 березня 1910; пристанційне селище Гришине Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер місто Покровськ Покровського району Донецької області
Помер	2001; місто Москва
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	НТУ «ХПІ»
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голдін.

Микола Васильович Голдін (нар. 20 березня 1910(19100320), пристанційне селище Гришине Бахмутського повіту Катеринославської губернії, тепер місто Покровськ Покровського району Донецької області — 2001, місто Москва) — радянський діяч, міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР (1967—1986). Герой Соціалістичної Праці (19.03.1980). Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань (у 1967—1989 роках). Член ЦК КПРС у 1971—1986 роках.

Біографія

Народився в родині залізничника. Трудову діяльність розпочав у 1924 році учнем слюсаря та слюсарем залізничного депо, потім працював помічником машиніста паровоза депо станції Гришине на Донбасі.

Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1929—1931 роках — студент робітничого факультету (робітфаку) Донецького гірничого інституту. У 1931—1937 роках — студент Харківського електротехнічного інституту.

У 1937—1938 роках — виконроб, інженер, начальник районного монтажного бюро. У 1938—1939 роках — завідувач спеціального проектного бюро тресту «Електромонтаж» в місті Харкові.

У 1939—1941 роках — старший інженер, заступник начальника виробничо-розподільного відділу Головелектромонтажу Народного комісаріату будівництва СРСР.

У 1941—1946 роках — керуючий тресту «Центроелектромонтаж» Народного комісаріату будівництва СРСР.

У 1946—1950 роках — начальник «Головелектромонтаж»у Міністерства будівництва підприємств важкої індустрії СРСР.

У 1950—1951 роках — заступник, а у 1951—1953 роках — 1-й заступник міністра будівництва підприємств важкої індустрії СРСР.

У березні 1953 — квітні 1954 року — заступник міністра будівництва СРСР.

У квітні 1954 — травні 1957 року — заступник міністра будівництва підприємств металургійної і хімічної промисловості СРСР.

У 1957—1958 роках — заступник голови Кемеровської ради народного господарства (раднаргоспу).

У 1958—1961 роках — головний інженер будівництва Бхілайського металургійного комбінату в Республіці Індія.

У 1961—1962 роках — заступник міністра будівництва Російської РФСР; 1-й заступник голови Ради народного господарства Російської РФСР.

У 1962—1963 роках — радник посольства СРСР на Кубі.

У березні 1963 — жовтні 1965 року — заступник голови Державного виробничого комітету з монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

У жовтні 1965 — лютому 1967 року — заступник міністра монтажних і спеціальних будівельних робіт СРСР.

21 лютого 1967 — 30 січня 1986 року — міністр будівництва підприємств важкої індустрії СРСР. З 1970 року — голова Товариства радянсько-індійських культурних зв'язків.

З січня 1986 року — персональний пенсіонер союзного значення у Москві.

Похований на Новодівочому цвинтарі.

Нагороди

Герой Соціалістичної Праці (19.03.1980)
п'ять орденів Леніна (2.12.1947, 29.10.1949, 1.07.1960, 20.03.1970, 19.03.1980)
орден Жовтневої Революції (19.03.1985)
орден Дружби народів (16.05.1990)
три ордени Трудового Червоного Прапора (9.01.1943, 20.04.1956, 29.07.1966)
орден «Знак Пошани» (6.05.1945)
орден Вітчизняної війни І-го ст. (10.09.1945)
орден Червоної Зірки (9.03.1944)
медалі
Сталінська премія (1949)
Премія Ради Міністрів СРСР
Премія Джавахарлала Неру

Джерела

Голдин Николай Васильевич [Архівовано 31 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)