Голкохвіст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голкохвіст
Голкохвіст східний (Chaetura pelagica)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae)
Підродина: Серпокрилечні (Apodinae)
Триба: Chaeturini
Рід: Голкохвіст (Chaetura)
Stephens, 1826[1]
Види
Синоніми
Acanthylis Boie, 1826[2]
  • Acanthura Guilding, 1827[3]
  • Uranteris Gloger, 1841[4]
  • Chaturae E.C.S. Baker, 1922[5]
Посилання
Вікісховище: Chaetura
Віківиди: Chaetura
ITIS: 178000
NCBI: 8896
Fossilworks: 130719

Голкохві́ст[6] (Chaetura) — рід серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Представники цього роду мешкають в Америці[7].

Голкохвости — це невеликі серепокрильці, середня довжина яких становить 10,5—14 см, а вага 13,8—28 г. Верхня частина тіла у них рівномірно темна, за винятком більш світлого надхвістя, у деяких видів верхні покривні пера хвоста також світлі. Нижня частина тіла також переважно темна, за винятком світлих горла і грудей, у деяких видів нижні покривні пера хвоста також світлі. Форма крил типова для голкохвостів: крайні першорядні махові пера помітно дугоподібні, внутрішні першорядні і другорядні махові пера щільно прилягають один до одного. Хвіст у голкохвостів відносно короткий, прямий, стрижні стернових пер на кінці виступають у вигляді «голок», через що птахи і отримали свою назву.

Голкохвости поширені переважно в Неотропіках, однак східні і сірочереві голкохвости гніздяться в Північній Америці, а взимку мігрують в Центральну і Південну Америку. Ці птахи, як і інші серпокрильці, живляться комахами, яких ловлять в польоті. Більшість голкохвостів використовують будівлі як місця гніздування, особливо часто вони гніздяться в димових трубах і підземних тунелях. Гнізда у гілкохвостів дуже схожі, вони робляться з тонких гілочок, скріплених за допомогою слини, і прикріплюються до вертикальної поверхні.

Виділяють одинадцять види:[8]

З пізньоміоценових відкладень Угорщини відомий також викопний вид Chaetura baconica[11].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Chaetura походить від сполучення слів дав.-гр. χαιτη — волосся і ουρα — хвіст.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. J.F. Stephens: Genus XLI. – Chaetura mihi.. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 13: Aves. Cz. 2. London: Printed for G. Kearsley, 1826, s. 76. 
  2. F. Boie. Generalūbericht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. „Isis von Oken”. 1826, ss. kol. 971, 1826. 
  3. L. Guilding. Observations on the Zoology of the Caribaean Islands. „The Zoological Journal”. 3, s. 407, 1807. 
  4. C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 353. 
  5. E.Ch.S. Baker. Hand-list of the "Birds of India.". „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 28 (2), s. 321, 1822. 
  6. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  7. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Swifts (Apodidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.apodid1.01. [dostęp 2020-08-10].  (необхідна підписка)
  8. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
  9. Chaetura fumosa у базі Avibase.
  10. Chaetura meridionalis у базі Avibase.
  11. Boev, Zlatozar (2000). The Presence of Apus baranensis Janossy, 1977, (Aves: Apodidae) in the Late Pliocene of Bulgaria. Acta Zoologica Bulgarica. 52 (2): 43—52.
  12. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Phil Chantler, Gerald Driessens: Swifts — A Guide to the Swifts and Tree Swifts of the World. Pica Press, Mountfield 2000, ISBN 1-873403-83-6