Перейти до вмісту

Головчицька сільська рада (Дорогичинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Головчицька сільська рада
Галоўчыцкі сельсавет
Країна Білорусь Білорусь
Область Берестейська область
Район/міськрада Дорогичинський район
Адміністративний центр Головчиці
Дата ліквідації 17 вересня 2013[1] 
Основні дані
Населення 1549 (2009[2])
Телефонний код +375

Головчицька сільська́ ра́да (біл. Галоўчыцкі сельсавет) — колишня адміністративно-територіальна одиниця у складі Дорогичинського району Берестейської області Білорусі[2]. Адміністративним центром було село Головчиці.

Історія

[ред. | ред. код]

17 вересня 2013 року сільська рада ліквідована, її територія та населені пункти увійшли до складу Закозельської (села Головчиці, Дятловичі, Корсунь, Пигановичі, Толкове) та Антопільської (села Галик, Новосілки, Осиповичі, Хомичиці, Ямник) сільських рад[1].

Склад

[ред. | ред. код]

Населені пункти, що підпорядковувалися сільській раді станом на 2009 рік[3]:

Населений пункт Тип Населення,
осіб (2009)
Галик село
6
Головчиці село
398
Дятловичі село
86
Корсунь село
264
Новосілки село
99
Осиповичі село
363
Пигановичі село
160
Толкове село
123
Хомичиці село
43
Ямник село
7

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення сільської ради становила 1549 осіб[3].

Національність

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року[2]:

Національність Осіб Відсоток
білоруси 1370 88,44 %
українці 105 6,78 %
цигани 44 2,84 %
росіяни 24 1,55 %
молдовани 2 0,13 %
поляки 1 0,06 %
литовці 1 0,06 %
німці 1 0,06 %
естонці 1 0,06 %
Разом 1549 100 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Об изменениях в административно-территориальном устройстве Дрогичинского района Брестской области. pravo.by. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 23 січня 2020.
  2. а б в Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 29 січня 2020. (англ.)
  3. а б Belarus. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 29 січня 2020. (англ.)