Голоси Місяця (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голоси місяця
La Voce Della Luna
Жанрпритча
драма
сюрреалістична комедія
РежисерФедеріко Фелліні
ПродюсерВітторіо Чекі Ґорі
Маріо Чекі Ґорі
СценаристТулліо Пінеллі
Федеріко Фелліні
Ермано Каводзоні
У головних
ролях		Паоло Вілладжо
Роберто Беніньї
ОператорТоніно Деллі Коллі
КомпозиторНікола Пйовані
Художникипостановник: Данте Ферретті
декоратор: Франческа Ло Ск'яво
Тривалість120 хв
Моваіталійська
японська (кілька слів)
Країна Франція
 Італія
Рік1990
IMDbID 0098606

Голоси Місяця (італ. La voce della Luna) — останній фільм Федеріко Фелліні, знятий за мотивами повісті Ермано Кавацоні «Поема про Сновид» у 1990 році.

Сюжет

[ред. | ред. код]

У фільмі розповідається історія сновиди на ім'я Іво Сальвіні (Роберто Беніньї), що постійно подорожує вночі прислухаючись до голосів місяця. Він намагається звабити білявку Альдіну, чий образ нагадує йому місяць; натомість вона не має жодного бажання бути з ним. Згодом він знайомиться з колишнім префектом Ґонеллою (Паоло Вілладжо), котрому усюди маряться демони. Разом з ним вони починають вести розслідування, бувши одержимими різними нав'язливими ідеями.

Згодом Сальвіні з Ґонеллою потрапляють на фестиваль «Місс Мука 89», де Іво бачить свою Аделіну, що танцює з іншим. Він викидає тарілку з равіолі на голову тому панові і згодом тікає у поле разом з Ґонеллою. Потім Ґонелла потрапляє на імпровізовану дискотеку, де звучить музика Майкла Джексона. Ґонелла починає танцювати вальс і усі мовчки дивляться на нього. Згодом вальс обривається музикою Майкла Джексона. В той самий час Іво приміряє туфлю, що її колись загубила Аделіна, дівчатам тієї дискотеки і виходить що ця туфля усім підходить.

Кінець фільму є своєрідним заповітом Фелліні. Іво підходить до тієї ж криниці що й спочатку фільму і робить висновок, що якщо слухати голос місяця, щось у цьому світі можна зрозуміти.

Критика

[ред. | ред. код]

Цей фільм залишився незрозумілим для більшості кінокритиків. Один із американських кінокритиків Каннського кінофестивалю заявив, що цей фільм є найнудотнішим серед усіх, що йому доводилося бачити за своє життя [1].

Тим не менше провідні італійські кінокритики Альберто Моравіа, Туліо Кезіх та Альдо Тассоне позитивно оцінили роботу Фелліні [2].

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Голоси Місяця на сайті IMDb (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Reported in Time Magazine, Oct. 1990, 37. See also Kezich, Federico Fellini: His Life and Work, 385-86
  2. ↑ Kezich, Fellini: His Life and Work, 383
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Голоси_Місяця_(фільм)