Очікує на перевірку

Голуб Юрій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Голуб.
Голуб Юрій Григорович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження10 серпня 1991(1991-08-10)
м.Львів
Смерть11 липня 2014(2014-07-11) (22 роки)
с.Зеленопілля
Свердловський район
Луганська область
ПохованняЛичаківський цвинтар
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
 24 МД
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Голуб Юрій Григорович у Вікісховищі

Ю́рій Григо́рович Го́луб (10 серпня 1991; м. Львів — 02014-07-1111 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — український військовик, старший солдат, номер обслуги-радіотелефоніст зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Львів'яни попрощались із загиблими під Зеленопіллям військовими

Народився Юрій Голуб 10 серпня 1991 року в місті Львів. Закінчив спеціалізовану школу № 81 імені Петра Сагайдачного міста Львів, а потім — Вище професійне училище № 29 міста Львів, здобув професію «Оператор комп'ютерного набору. Обліковець з реєстрації бухгалтерських даних».

Проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

Навесні 2014 року Юрій Голуб мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 24-й Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).

З літа 2014 року Юрій Голуб брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Прощання й заупокійна літургія відбулись у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла[1]. Юрій Голуб похований 18 липня 2014 року на полі Почесних поховань № 76 Личаківського цвинтаря міста Львів[2].

Без Юрія лишились батьки і два брати.

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Атака біля Зеленопілля

11 липня 2014 року в районі села Зеленопілля Луганської області приблизно о 4:30 ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блокпост українських військ, внаслідок обстрілу загинуло 19 військовослужбовців, серед них і Юрій Голуб[3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно)[4].
  • 8 червня 2016 року на фасаді будівлі львівської спеціалізованої ЗОШ № 81 імені Петра Сагайдачного відкрито меморіальну дошку Юрію Голубу[5]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Вічная пам'ять Героям[недоступне посилання з липня 2019]
  2. ↑ Поле почесних поховань № 76 (Меморіал УГА). Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 20 грудня 2015.
  3. ↑ Терористи з «Градів» обстріляли 79-ту і 24-ту бригади сил АТО: 19 загиблих. Втрати за добу — 23. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  4. ↑ Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 грудня 2015.
  5. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Голуб_Юрій_Григорович&oldid=42208283